Регламент роботи

https://drive.google.com/file/d/1kimT9jk8uaYOxK37sQJjzxeniECOAS0v/view?usp=sharing

УКРАЇНА

Городницька  селищна  рада

Новоград-Волинського району Житомирської області

1 сесія селищної ради  УІІІ скликання

РІШЕННЯ №  5 -01/2020

від 27  листопада     2020року              

Про затвердження регламенту

 Городницької селищної ради

Відповідно до пункту 1 частини  1   ст. 26, пункту 13  ст. 46 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Городницька селищна рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити Регламент Городницької селищної ради ( додається).
2. Секретарю ради забезпечити надання копії цього рішення кожному депутату ради та оприлюднення цього рішення згідно з законодавством.

Селищний голова                                                          І.А.Онищук

У разі необхідності може бути прийняте рішення про проведення пленарного засідання ради у іншому місці. Рішення про проведення пленарного засідання Ради у іншому місці приймається розпорядженням голови Ради. При необхідності можуть проводитися виїзні засідання ради.

6.5.У зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби , на період карантину пленарні засідання Ради можуть проводитися в режимі відеоконференції або аудіоконференції ( дистанційне) засідання, крім питань,що потребують таємного голосування.

Стаття 7. Закриті пленарні засідання Ради

 7.1.У разі необхідності, за рішенням Ради, яке приймається більшістю голосів депутатів Ради від загального складу Ради, проводяться закриті пленарні засідання для розгляду конкретно визначених питань.

     7.2     На закритому пленарному засіданні Ради мають право бути присутніми за запрошенням ради міжрайонний прокурор, а також особи, присутність яких необхідна для розгляду відповідного питання.

1. 3.       Учасникам закритого пленарного засідання забороняється використовувати засоби фото-, відеофіксації, засоби зв'язку, звукозапису та обробки інформації.
   4.       Підготовка протоколу закритого пленарного засідання Ради здійснюється виконавчим апаратом Ради в режимі, що унеможливлює розголошення обговорюваних на засіданні питань.

 7.5   Порядок та обсяг інформації, що підлягає опублікуванню за підсумками закритого засідання, визнача­ються у кожному конкретному випадку рішенням Ради.

Стаття 8. Контрольна діяльність Ради та її постійних комісій

1.  Рада відповідно до встановлених законодавством повноважень, безпосередньо або через свої органи здійснює контроль у частині делегованих виконавчим комітетом повноважень та в інших ви­падках, передбачених законодавством.
2.  Постійні комісії Ради здійснюють свої контрольні функції щодо виконання рішень Ради.
3.  Постійні комісії Ради у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів підприємств, установ, організацій та їх філій і відділень необхідні мате­ріали.
4.  Рекомендації постійних комісій Ради підлягають обов’язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані.
5.  Про результати розгляду рекомендацій постійних комісій Ради органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані, та вжиті заходи вони мають повідомити постійні комісії у встановлений для цього строк.

Стаття 9. Контроль за виконанням рішень Ради

1.  Рада безпосередньо або через створені нею постійні комісії чи тимчасові контрольні комісії здійснює контроль за виконанням своїх рішень відповідно до Конституції України, законодавства про місцеве самовряду­вання, цього Регламенту.
2.  Контроль за виконанням рішень Ради організовує її голова.
3.  Рішенням ради, як правило, покладається контроль за його виконанням на відповідну (профільну) по­стійну комісію Ради.
4.  Рішення Ради одразу після їх прийняття, але не пізніше 5-денного строку після закриття сесії Ради, пере­даються до відповідних (профільних) постійних комісій Ради.
5.  Постійна комісія Ради на своєму засіданні розглядає питання щодо контролю за виконанням отриманих рішень, надає інформацію про хід виконання відповідних рішень голові Ради або секретарю ради.

Стаття 10. Підзвітність і підконтрольність виконавчого апарату  Раді

     10.1    Виконавчий комітет  підзвітний  та підконтрольний Раді у виконанні  програм соціально-економічного і культурного розвитку, селищних цільових програм з інших питань,  бюджету, а також у частині повноважень, делегованих Радою, та з виконання рішень Ради з цих питань.

     10.2     Після заслуховування звіту голови, його заступника, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів селищної ради  Рада проводить його обго­ворення. За підсумками обговорення Рада приймає відповідне рішення.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАДИ

Глава 1. Підготовка пленарних засідань

Стаття 11. Порядок скликання першої сесії Ради

1.  Першу сесію новообраної Ради скликає відповідна селищна територіальна виборча комісія не пізніше як через два тижні  після реєстрації новообраних депутатів Ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу Ради відповідно до закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної  селищної територіальної ви­борчої комісії, який інформує Раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів селищного голови.
2.  З моменту визнання повноважень депутатів Ради нового скликання та новообраного голови головує на  пленарних  засіданнях  Ради першої сесії новообраний голова.

3. У   разі якщо на час проведення першої сесії голова не обраний, про що на сесії  ради інформує голова селищної територіальної виборчої комісії, рада обирає тимчасову президію з числа депутатів ради в кількості  трьох – п’яти осіб. Члени  тимчасової  президії почергово головують на пленарних засіданнях ради до обрання секретаря ради. З часу обрання секретаря ради він головую на пленарних засіданнях ради.
4.  Виконавчий апарат Ради надає депутатам ради довідкові матеріали про обраних депутатів Ради. До­відковий матеріал про депутатів Ради повинен містити: прізвище, ім’я та по батькові депутата Ради; дату на­родження депутата Ради; дані про професію, посаду, місце роботи, партійність; поштову адресу, вказані депутатом Ради. Інші документи до першої сесії Ради надсилаються депутатам Ради у визначені цим Регламен­том терміни.

Стаття 12. Порядок денний першої сесії Ради

1.  До порядку денного першої сесії Ради мають бути включені такі питання:

1.  інформація голови селищної територіальної виборчої комісії про підсумки виборів депутатів до Ради і визнання їх повноважень;
2.  про тимчасовий регламент першої сесії
3. про обрання голови Ради;
4.  про обрання секретаря  Ради.

2.           Перша сесія у разі необхідності може складатися з двох пленарних засідань Ради.

Стаття 13. Форми роботи Ради

1.  Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради складається з пленарних засідань Ради, а також засі­дань постійних комісій Ради. Постійна комісія або робоча група Ради може проводити своє засідання у перервах пленарного засідання Ради у тих випадках, коли питання визнано невідкладним, чи за дорученням Ради, якщо пленарне засідання Ради пов’язане з прийняттям рішень, проведенням виборів, призначенням або затверджен­ням на посади посадових осіб.

Стаття 14. Розпорядок роботи пленарних засідань Ради

1.  Пленарні засідання Ради, як правило, проводяться у робочі дні. Починаються о 10 годині і закінчуються не пізніше 16 години, з перервами на 15 хвилин через кожні 2 години роботи і на 30 хвилин для обідньої перерви.
2.  Пленарні засідання Ради може бути продовжено головуючим на пленарному засіданні Ради понад визна­чений у пункті 14.1 цієї статті робочий час, але не більше ніж на одну годину.

У необхідних випадках за рішенням Ради під час проведення пленарного засідання можуть бути проведені окремі або спільні засідання постійних комісій, а також оголошені додаткові перерви в роботі сесії з визначенням у кожному випадку їх тривалості.

Одноразові зміни часу роботи можуть здійснюватися за рішенням Ради. Таке рішення приймається у поряд­ку, передбаченому для вирішення процедурних питань.

3. За вмотивованим зверненням двох або більше уповноважених представників зареєстрованих депутат­ських фракцій (груп) головуючий на пленарному засіданні Ради зобов'язаний оголосити позачергову перерву у пленарному засіданні Ради. Правом на оголошення позачергової перерви з одного питання депутатська фрак­ція чи група може скористатися лише один раз протягом пленарного засідання.

     14.4.      Кожне пленарне засідання Ради починається і закінчується Гімном України. У залі засідань Ради розмі­щується Державний Прапор України, малий Державний Герб України .

Стаття 15. Порядок скликання сесії Ради

1.  Сесія Ради скликається головою Ради за необхідності, але не менше одного разу на квартал.
2.  Сесія Ради також скликається головою Ради за пропозицією не менше однієї третини депутатів Ради від загального складу Ради .
3.  У разі немотивованої відмови голови Ради або неможливості ним скликати сесію Ради, сесія Ради скли­кається секретарем ради. У цих випадках сесія Ради скликається, якщо голова Ради без поважних при­чин не скликав сесію Ради у двотижневий строк, після настання умов, передбачених п. 15.1 та п. 15.2 цієї статті.
4.  У разі якщо посадові особи, зазначені у пп. 15.1-15.3 цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію Ради на вимогу однієї третини депутатів Ради від загального складу Ради або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами відповідної Ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією Ради.
5.  Розпорядження про скликання сесії Ради доводиться до відома депутатів Ради і населення не пізніше як за 10 робочих днів до сесії, а у виняткових випадках — не пізніше як за день до сесії, із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на розгляд Ради.
6.  Інформація про скликання сесії Ради оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради.

7.  Виконавчий апарат Ради забезпечує отримання кожним депутатом Ради проєктів рішень та інших ма­теріалів, необхідних для розгляду питань порядку денного сесії Ради, не пізніше як за 1-3 дні до її відкриття, а у виняткових випадках — у день відкриття сесії.
8.  За згодою депутата Ради та за наявності технічної можливості документи направляються йому елек­тронною поштою.

Стаття 16. Формування порядку денного сесії Ради

1.  Пропозиції до проєкту порядку денного сесії Ради вносяться головою Ради, секретарем, депутатами, постійними комісіями, виконавчим комітетом. Пропозиції, як правило, вносяться не пізніше як за 10 робочих днів до відкриття сесії.
2.  У випадку виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, проєкти рішень Ради оприлюднюються негайно після їх підготовки.
3. Проєкти рішень Ради, які підлягають обговоренню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради .
4.  Проєкти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються не пізніш як за двадцять робочих днів до відкриття  сесії в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невід­кладних випадків, передбачених законом, коли такі проєкти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
5. Пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проєкту порядку денного сесії Ради або до затвердженого порядку денного сесії Ради, подається відповідно до Інструкції з діловодства та чин­ного законодавства у формі проєкту рішення із супровідним листом, пояснювальною запискою та листом-погодженням. Документи, що подаються до Ради пізніш як за 10 робочих днів до відкриття сесії, на розгляд сесії та постій­них комісій Ради не виносяться, крім виняткових випадків. Проєкт рішення подається в письмовій формі та на електронних носіях.

Візи розміщуються на лицьовому боці останнього аркуша проєкту (внизу, нижче тексту), якщо проєкт рішення має додатки, вони візуються авторами проєкту та керівниками управлінь та відділів (в обов’язковому порядку юридичного відділу (юриста). Віза включає: особистий підпис, прізвище особи, яка візує документ, та дату візування. Заперечення і зауваження, зазначених посадових осіб, до проєктів рішень додаються до них у письмовій формі.

Проєкти рішень ради мають бути кваліфіковано підготовленими. Крім короткого об’єктивного аналізу стану справ з питання, яке пропонується до розгляду, вони повинні передбачати конкретні заходи щодо удосконалення роботи у тій чи іншій галузі, усунення наявних недоліків із зазначенням виконавців та реальних строків виконання. Виклад окремих пунктів, додатків та тексту в цілому проєкту рішення повинен бути органічно пов’язаним і не допускати можливості подвійного тлумачення змісту. Обов’язковою складовою частиною рішення є заголовок, який стисло розкриває його зміст. Преамбула проєкту рішення, крім мотивів та цілей його прийняття, як правило, повинна містити посилання на відповідний закон або нормативні акти, що регулюють предмет правовідносин, зазначених у рішенні.

6.  Проєкти рішень ради, що вносяться на розгляд ради, подаються після їх погодження (візування) авторами проєктів, керівниками управлінь та відділів до  юридичного відділу (юриста) ,   голова Ради або секретар  (у випадку, коли сесія Ради скликається депута­тами у порядку, визначеному п. 15.4 ст. 15 Регламенту, — уповноважена особа з числа депутатів, які ініціювали скликання сесії Ради) передають до юридичного відділу ( юриста) для розгляду та встановлен­ня відповідності його чинному законодавству. Якщо проєкт рішення відповідає чинному законодавству, юридичний відділ (юрист)  візує його, а у випадку невідповідності проєкту рішення чинному законодавству — надає висновок. Після цього проєкт рішення разом з іншими матеріалами передається відповідній профільній, суміж­ній та іншим постійним комісіям для подальшої роботи.

У разі наявності вмотивованих зауважень від постійних комісій, за дорученням голови Ради юридичний відділ ( юрист)  повторно розглядає проєкт рішення з урахуванням зауважень.

7. Проєкти рішень не нормативного характеру не підлягають обов’язковому візуванню.
8. Профільними комісіями є комісії, до повноважень яких Положенням про постійні комісії  віднесено підготовку та розгляд питань у межах компетенції Ради.

Суміжними комісіями є комісії, повноваження яких, згідно з Положенням про постійні комісії, безпосередньо пов'язані з питаннями, що готуються профільною комісією на розгляд Ради.

Профільна та суміжні комісії, в яких підлягають розгляду пропозиції до порядку денного, визначаються голо­вою Ради або Радою на пленарному засіданні відповідно до Положення про постійні комісії Ради.

9.  У випадках, передбачених законодавством, до проєкту порядку денного сесії Ради включаються та­кож звіти посадових осіб органів, які рада відповідно утворює, обирає, призначає чи затверджує, а також звіти керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів   про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, селищного бюджету,
10. Розділ «Різне» включається до порядку денного кожного пленарного засідання незалежно від кількості питань, внесених на розгляд Ради. До розділу «Різне» не можуть вноситись питання: обрання та дострокове припинення повноважень посадових осіб ради.
11.  У виняткових випадках, після видання розпорядження голови Ради про скликання сесії, додатковому включенню до порядку денного підлягають питання:

• про затвердження або внесення змін до селищного бюджету та  цільових Програм;
• кадрові питання;
• питання, що потребують негайного розгляду;
• земельні питання.

Зазначені питання можуть бути внесені на розгляд ради на вимогу однієї з постійних комісій ( головою комісії), депутатських фракцій (груп), голови  Ради .

Стаття 17. Затвердження порядку денного сесії Ради

1.  Проєкт порядку денного сесії Ради обговорюється і затверджується в цілому більшістю голосів депута­тів Ради від загального її складу.
2.  Якщо за підсумками голосування питання до порядку денного сесії Ради не включено, воно вважається відхиленим.
3.  Рада може прийняти більшістю голосів депутатів від загального складу Ради мотивоване рішення про відкладення розгляду питання із затвердженого порядку денного сесії Ради на наступну сесію Ради. Таке рішен­ня може прийматися не більше двох разів щодо одного і того ж питання порядку денного.
4.  Якщо за внесення на розгляд відкладеного питання рішення не прийнято, питання вважається знятим з розгляду як непідготовлене.
5.  Питання щодо притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, а також дострокового припинен­ня повноважень посадової особи Ради, які не набрали необхідної кількості голосів «за», не можуть вноситись на повторний розгляд Ради.

Стаття 18. Порядок підготовки та розгляду регуляторних актів

1.  Підготовка проєктів регуляторних актів здійснюється на підставі плану діяльності з підготовки цих про­єктів на наступний календарний рік, який затверджується Радою не пізніше 20 грудня поточного року та опри­люднюється відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (далі по тексту статті — Закон).
2.  Розробник (виконавець) регуляторного акта готує аналіз регуляторного впливу відповідно до Методики підготовки аналізу регуляторного впливу, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
3.  Проєкт регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері госпо­дарської діяльності», не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проєкту регуляторного акта.
4.  Розробник (виконавець) проєкту регуляторного акта враховує або мотивовано відхиляє зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань, одержані у встановлені ним строки, відповідно до Закону.
5.  Стосовно кожного регуляторного акта послідовно здійснюються базове, повторне та періодичне відстеження його результативності. У випадках, визначених Законом, аналіз регуляторного впливу не готується. Постійна комісія з питань фінансів , бюджету, комунальної власності  та планування соціально-економічного розвитку, забез­печує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу, що здійснюється відповідно до вимог Закону.
6. Голова постійної комісії Ради, зазначеної в пункті 5 цієї статті, доповідає на пленарному засіданні Ради, при представленні проєкту регуляторного акта, висновки щодо його відповідності вимогам Закону, підготовлені на підставі аналізу регуляторного впливу та експертного висновку.

Глава 2. ПРОВЕДЕННЯ ПЛЕНАРНОГО ЗАСІДАННЯ РАДИ

Стаття 19. Відкриття та ведення пленарного засідання

1.  Пленарні засідання Ради відкриває, веде і закриває голова Ради або особа, визначена законодавством України. Засідання Ради може проводитися, якщо на ньому присутні більше половини депутатів Ради від загаль­ного складу Ради.
2.  На час доповіді, співдоповіді або виступу у дебатах головуючого на пленарному засіданні ведення пле­нарного засідання Ради доручається головою Ради (за відсутності голови Ради чи особи, яка тимчасово виконує його обов’язки — особою, визначеною депутатами у порядку прийняття рішень з процедурних питань) іншій особі, зазначеній у пункті 19.1 цієї статті.

Стаття 20. Реєстрація депутатів Ради на пленарному засіданні Ради

1.  На початку кожного пленарного засідання Ради секретарем ради  проводиться реєстрація депутатів, присутніх на пленарному  засіданні.

У разі потреби: головуючий, голови фракцій або позафракційні депутати можуть запропонувати провести перереєстрацію депутатів у ході проведення пленарного засідання сесії ради.

2. За загальним правилом реєстрація депутатів здійснюється за допомогою друкованого реєстру або на електронних засобах реєстра­ції. Для забезпечення реєстрації депутатів у місці проведення пленарного засідання, не обладнаного електрон­ними засобами, або у разі неспрацьовування електронної системи, секретар ради виготовляє друкований реєстр, у якому кожен депутат особисто реєструється. Реєстр передається головуючому на пленарному засідан­ні, який оголошує кількість зареєстрованих депутатів.
3.  Якщо за даними реєстрації відкриття пленарного засідання Ради неможливе у зв’язку з відсутністю не­обхідної кількості депутатів Ради, головуючий на пленарному засіданні Ради може оголосити перерву на термін, погоджений з керівниками фракцій та груп, або встановлює інший день проведення пленарного засідання Ради з обов’язковим дотриманням вимог цього Регламенту щодо підготовки пленарного засідання Ради.
4.  Перед проведенням голосування щодо проєктів рішень головуючий на пленарному засіданні Ради на вимогу депутатів Ради проводить за допомогою електронних засобів чи із залученням Лічильної комісії пере­вірку кількості депутатів Ради, присутніх на пленарному засіданні Ради, визначення кворуму. Якщо голосування не може проводитися у зв’язку із відсутністю на пленарному засіданні Ради необхідної кількості депутатів Ради, головуючий на пленарному засіданні Ради відкладає пленарне засідання Ради або закриває його.

Стаття 21. Повноваження головуючого на пленарному засіданні Ради

1. Головуючий на пленарному засіданні Ради:

21.1.1 відкриває, закриває та неупереджено веде пленарні засідання Ради, оголошує перерви в пленарних засіданнях Ради, повідомляє про осіб, які запрошені для участі у її роботі;

2.  виносить на обговорення проєкти рішень Ради, оголошує їх повну назву, редакцію та їх ініціаторів (розробників); інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради;
3.  організовує розгляд питань;
4.  повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;
5.  надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;
6.  створює рівні можливості депутатам Ради для участі в обговоренні питань;
7.  ставить питання на голосування, оголошує його результати;
8.  забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на пленарному засіданні Ради;
9.  вносить пропозиції з процедурних питань щодо ходу пленарного засідання Ради (якщо з цих питань висуваються альтернативні пропозиції, пропозиції головуючого ставляться на голосування першими);
10.  вживає заходів щодо дотримання порядку на пленарному засіданні Ради;
11.  має право виправляти фактичні помилки, допущені у виступах на пленарному засіданні Ради;
12.  до початку розгляду питань порядку робить повідомлення депутатам Ради (в окремих випадках такі повідомлення головуючий може робити і в ході пленарного засідання Ради, як правило, не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування);
13.  здійснює інші повноваження в межах цього Регламенту.

21.2. Під час пленарного засідання Ради головуючий на пленарному засіданні Ради не коментує і не робить висновків щодо промовців та їх виступів, за винятком випадків, передбачених Регламентом.

Стаття 22. Секретаріат пленарного засідання

1.  За пропозицією головуючого або депутатів Ради на пленарному засіданні Ради більшістю голосів депутатів Ради від зареєстрованих на пленарному засіданні, персонально або списком, відкритим голо­суванням з числа депутатів Ради (окрім голови Ради та його заступника)  може  обиратися секретаріат пленарного засідання у кількості двох депутатів. У ході пленарного засідання Ради до складу секретаріату у такому ж порядку можуть бути внесені зміни.
2.  Секретаріат пленарного засідання Ради надає допомогу головуючому у проведенні сесії, веде реєстра­цію листів, скарг, заяв, що надійшли на адресу сесії, забезпечує передачу цих документів головуючому, який оголошує на пленарному засіданні Ради звернення депутатів Ради, подані у письмовій формі, а також здійснює підрахунок голосів депутатів під час голосування і прийняття рішень Ради. При необхідності секретаріат може отримати юридичну консультацію.

Стаття 23. Лічильна комісія

1.  Лічильна комісія обирається для організації проведення таємного голосування за допомогою бюлетенів на пленарному засіданні у кількості трьох депутатів, а також у випадках, передбачених п.36.1
2.  Лічильна комісія обирається Радою з числа депутатів Ради, для таємного голосування, а також у випадках, передбачених п.36.1 Регламенту, на кожному пленарному засіданні , на якому виникає необхідність проведення таємного голосування або здійснення підрахунку голосів за допомогою Лічильної комісії , на підставі пропорційного представництва від різних партій шляхом відкритого голосування за списком без обговорення.
3.  Лічильна комісія обирає зі свого складу голову, заступника голови( або члена) і секретаря. Засідання Лічильної комісії проводяться виключно гласно і відкрито.
4.  До складу Лічильної комісії не може входити депутат Ради, щодо якого:

1.  поставлено на голосування питання про недовіру;
2. поставлено питання щодо дострокового припинення повноважень;
3.  вирішується питання про обрання на посаду (звільнення з посади) в органі місцевого самоврядування або комунальному підприємстві, установі, організації;
4.  вирішується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
5.  депутати Ради, кандидатури яких включені до бюлетенів для таємного голосування.

Стаття 24. Порядок розгляду питань порядку денного сесії

1.  Головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про розгляд кожного питання порядку денного сесії Ради. Головуючий повідомляє про назву, кількість варіантів редакцій рішення, яке підлягає розгляду, та про порядок розгляду питання.
2.  Головуючий на пленарному засіданні за рішенням Ради може об’єднати обговорення кількох пов’язаних між собою питань порядку денного. Рішення про об’єднання обговорення приймається у порядку, визначеному для розгляду процедурних питань.

Стаття 25. Порядок надання слова

1.  Доповіді, співдоповіді виголошуються з трибуни. Виступи під час обговорення питань, заяви, запити, як правило, виголошуються з трибуни.
2.  Виступ промовця не переривається, крім випадків порушення доповідачем (виступаючим) приписів чин­ного законодавства України, Регламенту, правил етики та дисципліни.
3.  Якщо головуючий на пленарному засіданні ради не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської групи та фракції — зазначає і її назву;
4. Запис на виступ з будь-якого питання порядку денного пленарного засідання Ради в межах часу, пе­редбаченого ст. 26 цього Регламенту, здійснюється під час розгляду відповідного питання порядку денного за особистою письмовою заявою депутата Ради на виступ після оголошення головуючим на пленарному засіданні про перехід до розгляду цього питання.

25.5.Черговість виступів формується в порядку надходження заяв на виступ. Інформація про черговість виступів заноситься до комп’ютерної бази даних і відображається на інформаційних табло ( при наявності), у головуючого та в секретаря, після оголошення головуючим про розгляд даного питання порядку денного. У разі неспрацьовування електронної системи голосування або її відсутності, запис на виступ здійснюється письмово головуючим або секретарем пленарного засідання.

Запис на виступ може здійснюватися шляхом підняття руки.

6.  За усним зверненням депутата Ради, перед тим, як головуючий на пленарному засіданні оголосить про припинення обговорення питання, депутату може бути надане слово з місця для висловлення позиції:

1.  з мотивів голосування:
2.  для оголошення процедурного питання;
3.  для репліки;
4.  для застережень.

7.  Виступ депутата у такому випадку не може перевищувати 1 (однієї) хвилини.

Стаття 26. Визначення часу для виступів на сесії Ради

1.  Для доповіді надається до 20 хвилин, для співдоповіді — до 10 хвилин.
2.  Кожна з депутатських фракцій та груп, сформована відповідно до Регламенту, має гарантоване право задати запитання доповідачу (співдоповідачу), а також на виступ одного свого представника з питання чи про­позиції, які мають ставитися на голосування. Для виступу надається до 5 хвилин.
3.  Кожен бажаючий має право поставити доповідачу або співдоповідачу запитання по суті доповіді. Запитання ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на пленар­ному засіданні ради оголошує письмові запитання та надає слово для запитань депутатам Ради (в порядку надходження) від різних зареєстрованих депутатських фракцій та груп. Депутат ради, який поставив запи­тання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю. Виступаючим у обговоренні запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на пленарному засіданні ради.
4.  Для відповіді на запитання надається до 5 хвилин.
5.  Для повторних виступів у обговоренні, а також для виступів щодо постатейного голосування окремих положень проєктів рішень, для заяв, внесення запитів депутатам надається час тривалістю до 3 хвилин.
6.  Для виступів в розділі «Різне» порядку денного надається до 3 хвилин.
7.  Для виступів щодо процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок та виступів з місця — 1 хвилина.
8.  Для заключного слова по темі доповіді надається до 3 хвилин. Якщо доповідь здійснювалась кількома особами, заключне слово промовляє лише один з доповідачів, а час для проголошення заключного слова не подовжується.
9.  Головуючий попереджує про закінчення часу для виступу за 30 секунд до закінчення часу, відведеного для виступу (а в разі виступу депутата з місця — за 10 секунд). Коли кількість часу, наданого для виступу відповідно до п. 26.1-26.8 цієї статті, вичерпано, мікрофон автоматично відключається або призупиняється головуючим. За необ­хідності, на прохання окремого промовця та за згодою депутатів Ради, головуючий на пленарному засіданні ради може подовжити йому час для виступу до 2 хвилин.
10.  Якщо виступ промовця повторює те, що вже виголошували інші промовці під час обговорення даного питання, і головуючий на пленарному засіданні вважає, що Рада отримала з цього питання достатньо інформа­ції, він може звернутися до промовця з проханням скоротити або закінчити виступ.

Стаття 27. Право депутата на виступ

1.  Ніхто з присутніх на пленарному засіданні Ради не може виступати без дозволу головуючого.
2.  Головуючий на пленарному засіданні Ради надає слово виступаючим з дотриманням черговості, вста­новленої для промовців на підставі їх заяв про надання слова, та із забезпеченням виступів представників від різних депутатських груп та фракцій, якщо інше не встановлено цим Регламентом. Головуючий на пленарному засіданні Ради, за погодженням з Радою, може визначити іншу черговість виступаючих.
3.  Депутат Ради у будь-який момент може відмовитися від свого запису на виступ. У разі відсутності де­путата Ради в момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова.

27.4. Особа може виступити на пленарному засіданні Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які бу­дуть ставитися на голосування, не більше двох разів.

Стаття 28. Порядок розгляду та обговорення питання

1. За пропозицією головуючого визначається загальний час обговорення питання. Визначення часу на обговорення належить до категорії процедурних питань.
2. Розгляд та обговорення питання на пленарному засіданні Ради, як правило, включають:

1. доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них;
2. співдоповіді (за необхідності), запитання співдоповідачам і відповіді на них;
3. виступи депутатів ради з оголошенням та обгрунтуванням окремої думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комісій, з приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі, за умови, що окрема дум­ка не була поширена серед депутатів Ради разом з висновком відповідної комісії;
4. внесення, обговорення і прийняття рішення щодо відкладених питань та питань про неприйнятність рішень, якщо такі є;
5. виступи по одному представнику від постійних комісій або тимчасових контрольних комісій, якщо висновки цих комісій щодо обговорюваного питання чи пропозиції не були поширені серед депутатів ради згідно з поданням комісії;
6. виступи представників від кожної зареєстрованої депутатської фракції і групи;
7. виступи депутатів Ради;
8. оголошення головуючим на пленарному засіданні Ради про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ;
9. внесення депутатами Ради пропозицій, які не були виголошені в ході обговорення (крім тих. що вно­сяться у спеціально встановленому порядку);
10. заключне слово співдоповідачів і доповідача;
11. уточнення і оголошення головуючим на пленарному засіданні ради пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування;
12. виступ депутата Ради — ініціатора внесення пропозиції, з підстав, передбачених п. 25.6 ст. 25 Рег­ламенту Ради;
13. виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої депутатської фракції чи групи;
14. виступи з мотивів голосування по одному депутату від кожної зареєстрованої депутатської фракції чи групи, якщо вони мають протилежну точку зору щодо виголошеної на засіданні Ради думки депутатської фракції чи групи;
15. виступи депутатів ради з мотивів голосування.

3. Окрема думка депутата Ради щодо висновків та рекомендацій постійної комісії Ради, до складу якої він входить, викладена письмово, доводиться до відома Ради на пленарному засіданні ради спільно з висновками та рекомендаціями постійної комісії Ради, яких вона стосується.

Стаття 29. Закінчення обговорення питання

1. Тексти виступів депутатів Ради, які записалися для виступу, але не мали змоги виголосити їх у зв'язку з припиненням обговорення, на прохання депутатів повинні бути включені до стенограми засідання, якщо вони подаються секретаріату сесії Ради одразу ж після закінчення пленарного засідання Ради.
2. Якщо список бажаючих виступити вичерпано або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення визначеного для обговорення часу, головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про припинення обговорення.

ГЛАВА 3. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

Стаття 30. Загальні положення порядку голосування

30.1. Розгляд одного питання порядку денного без прийняття рішення щодо нього, як правило, не може пере­риватися розглядом інших питань порядку денного. Після закінчення часу для обговорення питання головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про перехід до голосування.

30.2. Головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує початок голосування та вид голосування, якщо з приводу процедури голосування є спеціальні вимоги або якщо від депутатів надійшли пропозиції щодо зміни виду голосування.

Стаття 31. Черговість голосування альтернативних проєктів рішень, пропозицій та поправок

1. У першу чергу на голосування ставиться проєкт рішення, пропозиції і поправки, які надійшли від де­путата, постійної комісії та інших осіб, які готували проєкти цих документів. У разі надходження інших (альтер­нативних) проєктів рішень, пропозицій і поправок, вони ставляться на голосування у порядку їх надходження.
2. Відхилені Радою пропозиції і поправки щодо вже прийнятого тексту при повторному їх внесенні (в ході розгляду того ж питання порядку денного) на голосування не ставляться, крім випадку, коли після скасування рішення щодо прийнятого тексту його розгляд починається знову.

Стаття 32. Вимоги до процедури голосування

32.1. Перед кожним голосуванням головуючий на пленарному засіданні формулює зміст питання, що буде ставитися на голосування, і, якщо немає заперечень, відразу ставить його на голосування.

32.2. У разі, коли щодо проєкту рішення або щодо питання, яке виноситься на розгляд Ради, проводилася експер­тиза, громадські слухання, консультації тощо після проголошення змісту питання, головуючий оголошує текст висновку експертизи, слухань, обговорень тощо, і тільки потім проголошує проєкт рішення та ставить питання на голосування.

3. Голосування здійснюється депутатами Ради особисто в залі засідань Ради або у відведеному для таєм­ного голосування місці.
4. Депутат, голова ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
5. При голосуванні щодо прийняття, внесення змін та або скасування актів нормативного характеру депу­тати Ради не зобов'язані утримуватись від голосування навіть за умови наявності потенційного конфлікту інте­ресів з питань, які може спричинити у майбутньому нормативно-правовий акт, що виноситься на голосування.
6. Порядок здійснення контролю за дотриманням вимог щодо врегулювання депутатами Ради конфлікту інтересів, надання зазначеним цим особам консультацій та роз'яснень щодо запобігання та врегулювання кон­флікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку антикорупційної діяльності.
7. Після оголошення головуючим на пленарному засіданні Ради про початок голосування ніхто не може його переривати. З початку голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.
8. Після закінчення голосування головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує його повні резуль­тати і прийняте рішення.
9. У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.

Стаття 33. Загальні вимоги до рішення Ради

1. Рішення Ради з будь-якого питання приймається на її пленарному засіданні після обговорення. Прийняття рішення без обговорення питання на пленарному засіданні Ради допускається лише у випадках, перед­бачених Регламентом, або якщо жоден з депутатів Ради не заперечує на пленарному засіданні Ради проти прийняття рішення без обговорення.
2. Рішення Ради (крім рішень з процедурних питань) вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради. Питання, для прийняття яких необхідна інша кількість голосів, визначаються законодавством та цим Регламентом.

3. Пропозиція або проєкт рішення, які не отримали необхідної кількості голосів на підтримку, вважаються відхиленими ( не прийнятими), що фіксується у протоколі пленарного засідання Ради.

33.4 За пропозицією депутата або за власною ініціативою головуючий може поставити на голосування про­цедурне питання про повернення до повторного розгляду рішення, яке вже виносилося на розгляд.

Стаття 34. Рішення Ради з процедурних питань

1. Рішення Ради з процедурних питань приймаються більшістю голосів депутатів Ради, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради.
2. Процедурними вважаються питання, що стосуються визначення способу розгляду питань на пленарно­му засіданні Ради, а також зазначені як такі в Регламенті.
3. Процедурні питання не потребують обговорення. Якщо виникає сумнів, чи є запропоноване для розгля­ду питання процедурним, рішення про це без обговорення приймається Радою більшістю голосів депутатів Ради від загального складу Ради.

Стаття 35. Протокол сесії

1. Засідання сесій Ради протоколюються. Ведення та оформлення протоколу здійснює секретар ради;
2. У протоколі фіксуються хід і результати проведення пленарного засідання Ради, зокрема (але не ви­ключно);

1. відомості про дату, час і місце проведення пленарного засідання Ради;
2. кількість депутатів Ради, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради;
3. питання порядку денного пленарного засідання Ради та ті з них, які винесені на голосування;
4. прізвище, ім'я, по батькові головуючого на пленарному засіданні Ради і виступаючих;
5. прізвище, ім'я, по батькові депутата (депутатів), які утрималися від голосування з мотивів наявності конфлікту інтересів, із зазначенням найменування питання, винесеного на розгляд.

3. Протоколи сесій та прийняті нею рішення підписуються особисто головою селищної Ради, а у разі його відсутності — секретарем  Ради, а у випадку, передбаченому пунктом 15.4 статті 15 Регламен­ту, депутатом Ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.
4. Якщо сесія ради триває кілька днів, протоколи засідань складаються за кожний день окремо.
5. Виконавчий апарат ради за вимогою депутата зобов’язаний надати йому протягом одного дня, належним чином завірену копію протоколу засідання ради та (або) копію аудіозапису засідання на електронному носії, після 10 днів з моменту проведення сесії.
6. Протоколи сесії Ради може надаватися на запит відповідно до Закону Укра­їни "Про доступ до публічної інформації»» з урахуванням особливостей, визначених цим Регламентом.

Стаття 36. Відкрите голосування. Відкрите поіменне голосування

1. Для прийняття рішень, з'ясування волевиявлення депутатів Ради на пленарних засіданнях Ради про­водиться відкрите поіменне голосування. Відкрите поіменне голосування здійснюється Лічильною комісією або за допомогою елек­тронної системи підрахунку голосів у режимі фіксації волевиявлення депутатів.
2. Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню  на офіційному веб сайті селищної ради та наданню за запитом відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації».
3. Дані про результати поіменного голосування надаються виконавчим апаратом Ради уповноваженим представникам депутатських фракцій та груп, а також депутатам Ради, за їх письмовим зверненням.
4. Для проведення голосування кожному депутату Ради видається посвідчення депутата, а в разі наявності  електронної системи голосування, зазначеного у пункті 36.1. цієї статті, кожному депутату Ради видається іменна картка для голосування з його прізвищем. Посвідчення депутата та іменні картки для голосування зберігаються у депутатів Ради до кінця скликання.
5. У разі втрати посвідчення або іменної картки депутат Ради звертається із заявою до голови Ради щодо видачі йому тимчасового посвідчення або дублікату іменної картки. Для забезпечення технічної можливості виготовлення тимчасового посвідчення або дублікату іменної картки заява подається не пізніше як за 10 днів до початку сесії.
6. За відсутності технічної можливості до початку сесії виготовити тимчасового посвідчення  або дублікат іменної картки депутата, або за відсутності посвідчення депутата  , він голосує підняттям руки.
7.  Результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії  Ради.

Стаття 37. Загальні положення про таемне голосування

1. Таємне голосування обов'язково проводиться у випадках, передбачених пунктом 4 ,16 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»».
2. Таємне голосування відбувається із застосуванням бюлетенів для таємного голосування. Бюлетені для таємного голосування виготовляє виконавчий апарат Ради за дорученням голови Ради або іншої особи, яка скликала пленарне засідання Ради.
3. До бюлетеня для таємного голосування з питань про обрання на посаду секретаря Ради  включаються всі депутати Ради, які дали згоду балотуватися і кандидатури яких було висунуто у встановленому законами порядку. Самовідвід кандидатів приймається Радою без голосування за усною заявою депутата, зафіксованою у протоколі.
4. Кандидат може відкликати свою згоду балотуватися перед проведенням повторного голосування. У такому випадку його кандидатура повторно вноситься до усіх бюлетенів для таємного голосування.
5. Для протоколювання процедури таємного голосування та підрахунку голосів під час таємного голосу­вання обирається Лічильна комісія. Порядок обрання Лічильної комісії визначений ст. 23 Регламенту.
6. Протоколи Лічильної комісії про затвердження форми бюлетеня та результати таємного голосування за допомогою бюлетенів беруться Радою до відома та зберігаються разом із протоколом пленарного засідання Ради.
7. Таємне голосування має здійснюватися депутатом Ради особисто, без стороннього втручання. Кон­троль з боку сторонніх осіб за волевиявленням депутата забороняється.

Стаття 38. Вимоги до бюлетеня для таємного голосування

1. Бюлетені для таємного голосування повинні бути однаковими за матеріалом виготовлення, кольором, розміром, змістом. У бюлетені для таємного голосування зазначається також мета голосування — обрання, при­значення. затвердження, дострокове припинення повноважень тощо. Кожен бюлетень для таємного голосування підписується головою, заступником  та секретарем Лічильної комісії та скріплюється печаткою канцелярії ради.
2. Запитання, винесені для вирішення шляхом проведення таємного голосування, повинні бути сформу­льовані таким чином, щоб на них можна було дати чітку та однозначну відповідь (висловити чітку позицію з волевиявлення). Проти кожного питання, винесеного на таємне голосування, має бути розміщений графічний знак (трикутник, квадрат, коло тощо), за допомогою відмітки у якому депутат може чітко висловити своє во­левиявлення. Якщо питання передбачає кілька варіантів відповідей («так»», «ні», «утримався»), проти такого питання у бюлетені має бути розміщено кілька графічних символів із позначенням варіанту відповіді. Варіанти відповіді та графічні символи мають бути розміщені таким чином, аби унеможливити їх неоднозначне розуміння та уникнути плутанини щодо того, яку відповідь надає депутат, роблячи позначку рядом (навколо) відповідного символу (варіанту відповіді).
3. Організація виготовлення бюлетенів для таємного голосування у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів Ради, покладається на апарат Ради. Доручення про виготовлення бюлетенів для таємного голосування дає голова Ради або інша особа, на вимогу якої скликане пленарне засідання Ради. У випадку про­ведення першого засідання Ради нового скликання бюлетені для голосування виготовляються апаратом Ради за дорученням голови Лічильної комісії одразу після обрання комісії, для чого у пленарному засіданні оголошується перерва.
4. Виготовлені до початку пленарного засідання бюлетені для таємного голосування передаються пред­ставником апарату Ради голові Лічильної комісії одразу після її обрання. Лічильна комісія перевіряє, чи відпові­дають бюлетені для таємного голосування встановленій формі та чи виготовлені вони у кількості, що відповідає фактичній кількості депутатів Ради.
5. Якщо виготовлені до початку пленарного засідання бюлетені не відповідають вимогам, передбаченим чинним законодавством чи цим Регламентом, у засіданні Ради оголошується перерва для виготовлення нових бюлетенів для таємного голосування за формою, встановленою Лічильною комісією. Нові бюлетені виготов­ляються виконавчим апаратом Ради під контролем уповноваженого представника (представників) Лічильної комісії.
6. Недійсними вважаються бюлетені:

1. невстановленого зразка;
2. в яких підтримано дві і більше кандидатур на одну посаду;
3. у яких голосуючим не зроблено жодної позначки;

4.      з яких неможливо з'ясувати волевиявлення депутата Ради;
5. до яких додатково вписані прізвища, не погоджені на пленарному засіданні.

38.7. Якщо у скриньках для таємного голосування виявиться більше бюлетенів встановленого зразка, ніж їх видано згідно з реєстром про одержання бюлетенів, всі бюлетені для таємного голосування вважаються недійс­ними і проводиться переголосування.

Стаття 39. Процедура таємного голосування

1. Час. місце і порядок проведення таємного голосування визначаються Лічильною комісією, про що вона повідомляє депутатів Ради. Лічильна комісія перед початком голосування перевіряє наявність кабін ( або інших відведених місць) для таємно­го голосування, опечатує скриньки для таємного голосування та забезпечує всі необхідні умови для додержання таємності голосування.
2. Бюлетені видаються безпосередньо біля кабін для таємного голосування ( або інших відведених місць)  згідно Реєстру про одержання бюлетеня для таємного голосування.
3. Кожному депутату Ради після пред'явлення ним посвідчення ( за наявності)  та проставлення особистого підпису в Реєстрі про одержання бюлетеня для таємного голосування Лічильна комісія видає один бюлетень для таємного голосування.
4. Голосування проводиться у кабіні для таємного голосування ( або іншому відведеному місці) і здійснюється проставленням у бюлетені позначки напроти прізвища кандидата, за якого депутат ради голосує (проставлення позначки навпроти відпо­віді «так», «ні» або «утримався» — якщо питання передбачає кілька варіантів відповіді). Заповнений бюлетень опускається в прозору скриньку, яка повинна знаходитися біля кабіни для таємного голосування( або іншому відведеному місці).

Стаття 40. Повторне таємне голосування

1. У разі, коли бюлетені для таємного голосування одержали менше половини або половина депутатів ради від загального складу Ради, голосування визнається таким, що не відбулося, та призначається повторне голосування.
2. Якщо до бюлетеня внесено декілька кандидатур, а необхідно обрати, призначити чи затвердити лише одну особу і жоден кандидат не одержить при першому голосуванні необхідної більшості, проводиться повторне голосування щодо двох кандидатур, які одержали найбільшу кількість голосів при першому голосуванні.
3. Якщо внаслідок вибуття кандидатів з балотування залишається один кандидат, повторне голосування проводиться щодо нього.

Стаття 41. Таємне голосування списком кандидатур

1. Рада може прийняти процедурне рішення про таємне голосування щодо кандидатур списком, якщо інше не встановлено законом. У разі обрання, призначення або затвердження колегіального органу списком до бюлетеня для таємного голосування може включатися більше кандидатур, ніж потрібно для обрання, призна­чення чи затвердження.
2. Кандидатури вносяться до бюлетенів в алфавітному або в іншому, визначеному Радою, порядку.
3. Підрахунок голосів здійснюється щодо кожної кандидатури окремо. Обраними, призначеними чи за­твердженими при голосуванні списком вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депута­тів Ради, при дотриманні умов Регламенту.
4. Якщо внаслідок голосування за списком орган не обрано, не призначено чи не затверджено необхідної кількості осіб, проводиться окреме голосування з дообрання членів органу з новим висуненням кандидатів.
5. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх обрання, призначення чи затвер­дження буде перевищено необхідний кількісний склад органу, щодо цих кандидатів проводиться повторне голо­сування, якщо жоден з них не надасть заяву про самовідвід.

Стаття 42. Підведення підсумків таємного голосування

42.1.         Підрахунок результатів таємного голосування здійснюється Лічильною комісією відкрито.

2. Результати таємного голосування Лічильна комісія заносить до протоколу, який підписують всі її члени. У разі незгоди будь-кого з членів Лічильної комісії з даними протоколу, він у письмовій формі викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу і оголошується на пленарному засіданні Ради.
3. Про результати таємного голосування голова Лічильної комісії або визначений комісією доповідач до­повідає на пленарному засіданні Ради, відповідає на запитання депутатів Ради.

Стаття 43. Наслідки порушення порядку таємного голосування

1. У разі виявлення Лічильною комісією порушення порядку голосування, результати голосування оголо­шуються Лічильною комісією недійсними.

      43.2.       Про порушення Лічильна комісія доповідає Раді. Якщо при визначенні результатів голосування пору­шено порядок визначення результатів голосування, за процедурним рішенням Ради проводиться повторне го­лосування.

ГЛАВА 4. НАБРАННЯ ЧИННОСТІ РІШЕННЯМИ РАДИ.

ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА ДОПОВНЕНЬ, СКАСУВАННЯ РІШЕНЬ РАДИ

Стаття 44. Набрання чинності рішеннями Ради

1. Рішення Ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
2. Рішення Ради оприлюднюються на офіційному сайті селищної ради, а також на дошці оголошень селищної  ради.
3. Рішення Ради з бюджетних питань можуть оприлюднюватися шляхом розміщення у газеті «Лесин край» або іншій районній газеті. З  метою економії бюджетних коштів у газеті «      Лесин край» може бути оприлюднений лише текст самого рішення (без додатків). У такому випадку у випуску газети, у якому оприлюднений текст рішення, після публікації роз­міщується інформація про спосіб оприлюднення додатків до рішення. Рішення вважається таким, що набуло чинності з моменту виходу випуску газети, у якому розміщений текст рішення (у тому числі без додатків), якщо більш пізній строк набрання чинності не визначений у самому рішенні.

Стаття 45. Внесення змін до рішень Ради

1. За мотивованим поданням голови Ради, секретаря, постійної комісії, інших суб'єктів, що відповід­но до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є ініціаторами і розробниками проєкту рішення, Рада може внести зміни (доповнення) до раніше прийнятого чинного рішення Ради.
2. Рада може змінити та/або доповнити свої раніше прийняті рішення з будь-яких питань, що належать до її компетенції, крім випадків, передбачених п. 45.3 ст. 45 Регламенту.
3. Рада не може вносити зміни та/або доповнення до своїх рішень, якщо від­повідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Таким чином, за загальним правилом рішення Ради не можуть бути змінені та/або допов­нені Радою після їх виконання.
4. Профільна постійна комісія Ради попередньо розглядає доцільність внесення змін, доповнень до раніше прийнятих Радою рішень.
5. Рішення про внесення змін та/або доповнень до раніше прийнятого рішення Ради приймається у поряд­ку, передбаченому для рішення, до якого вносяться відповідні зміни та/або доповнення.
6. Рішення про внесення змін та/або доповнень до раніше прийнятого рішення Ради набуває чинності у порядку, передбаченому для рішення, щодо якого вносяться зміни та/або доповнення.

Стаття 46. Скасування рішень Ради

1. За мотивованим поданням голови Ради, секретаря , постійної комісії, інших суб'єктів, що відповід­но до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є ініціаторами і розробниками проєкту рішення, Рада може скасувати раніше прийняте рішення.
2. Рада може скасовувати свої раніше прийняті рішення з будь-яких питань, що належать до її компетен­ції. крім випадків, передбачених п. 46.3 ст. 46 Регламенту.
3. Рада не може скасовувати свої рішення, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
4. Профільна постійна комісія Ради попередньо розглядає доцільність скасування раніше прийнятих Ра­дою рішень.
5. Рішення про скасування раніше прийнятого рішення Ради приймається у порядку, передбаченому для рішення, яке скасовується.
6. Рішення про скасування раніше прийнятого рішення Ради набуває чинності у порядку, передбаченому для рішення, що скасовується.

ГЛАВА 5. ПИТАННЯ ДИСЦИПЛІНИ ТА ЕТИКИ

Стаття 47. Дисципліна та етика на сесіях селищної Ради

1. На пленарному засіданні Ради промовець не повинен вживати образливі висловлювання, закликати до незаконних і насильницьких дій, використовувати у своїх виступах недостовірні або неперевірені відомості та допускати прояви некоректної поведінки. Головуючий на пленарному засіданні Ради після попередження промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або у разі некоректної поведінки має право при­пинити його виступ, а у разі нереагування на попередження головуючого — позбавити його права виступу на пленарному засіданні ради з даного питання. У разі повторного порушення дисципліни та етики промовець може бути позбавлений головуючим або за рішенням більшості від присутніх депутатів права виступу на поточному пленарному засіданні Ради.
2. Якщо промовець висловлюється не з обговорюваного питання, або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на пленарному засіданні Ради після двох попереджень позбавляє його слова. Та частина виступу промовця, яка виголошена після позбавлення його слова, не включається до стенограми пленарного засідання Ради.
3. Під час пленарного засідання Ради депутати Ради не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйняттю виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).
4. Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання Ради, головуючий попереджує його персонально і закликає до порядку. У разі грубого порушення дисципліни або перешкоди проведенню засідання головуючий може оголосити перерву або закрити засідання.
5. Особи, присутні за запрошеннями на пленарних засіданнях Ради, засіданнях постійних комісій чи тим­часових контрольних комісій, робочих груп, фракцій, мусять утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається, і не порушувати порядок.

РОЗДІЛ 3. ПОСАДОВІ ОСОБИ ТА ОРГАНИ РАДИ

 Глава 1. Селищний голова, секретар ради,заступник голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючий справами, староста  

Стаття 48. Правові засади статусу і діяльності селищного голови, секретаря ради, заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами виконавчого комітету, старости.

1. Повноваження  селищного голови , секретаря ради, заступника голови , керуючого справами , старости визначаються Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації», іншими законодавчими актами та цим Рег­ламентом.
2. Селищний голова , секретар ради, заступник голови, керуючий справами,старости   працюють у Раді на постійній основі, не можуть мати іншого представницького мандату, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (виконувати роботу на умовах сумісництва), у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової, творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю (безпосередньо чи через посередників або підставних осіб), одержувати від цього прибуток, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підпри­ємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об'єднань, кооперати­вів, що здійснюють підприємницьку діяльність.

Стаття 49. Селищний голова

1. Селищний голова  є головною посадовою особою територіальної громади сіл, селища Городницької селищної ради.
2. Селищний голова обирається територіальною громадою на основі рівного прямого виборчого права шляхом таємного голосуванняв в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійной основі.
3. Строк повноважень селищного  голови, обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.
4. Селищний голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
5. При здійсненні наданих повноважень селищний голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним – перед відповідною радою, а з питань здійсненя виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої влади – також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.
6. Селищний голова не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачувальною ( крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та судівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю..

49.7. Повноваження селищного голови починаються з моменту оголошення відповідною  виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень.

49.8. У разі звільнення з посади голови у зв’язку  з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження селищного голови здійснює секретар ради.

Стаття 50. Повноваження селищного голови

50.1 Селищний голова  ради відповідно до своїх повноважень

1. забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої  влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента та відповідних органів виконавчої влади;
2.  організує в межах, визначених законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету;
3. підписує рішення ради та її виконавчого комітету;
4. вносить  на розгляд  ради  пропозиції щодо кандидатури на посаду секретаря ради;
5. вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради;
6. вносить  на розгляд  ради  пропозиції щодо кандидатури на посаду старости;
7. вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури і штатів виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету:
8. здійснює кервівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;
9.   скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;
10. забезпечує підготовку на розгляд ради проєктів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування,місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;
11.  призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради,підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної  власності відновідних територіальних громад;
12. скликає загальні збори громадян за місцем проживання;
13. забезпечує роботу по розгляду звернень громадян; веде особистий прийом громадян;
14. забезпечує гласність у роботі Ради та її органів, оприлюднює рішення Ради;
15. представляє Раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядуван­ня, об'єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністрацією підприємств, установ, організацій і грома­дянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства;
16. звітує перед Радою про свою діяльність не менше одного разу на рік, а на вимогу не менш як третини депутатів — у визначений Радою термін;
17. забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету;
18. є розпорядником бюджетних, позабюджетних цільових коштів, використовує їх  лише за призначенням,визначеним радою;
19. звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів;
20. укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;
21. вирішує інші питання, доручені йому Радою.

50.1.22.Голова Ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Стаття 51. Дострокове припинення повноважень селищного голови

51.1. Повноваження                селищного голови вважаються достроково припиненими у разі:

51.1.1. його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови;

51.1.2. припинення його громадянства;

51.1.3. набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

51.1.4. набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися ді­яльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

51.1.5. відкликання з посади за народною ініціативою;

51.1.6. визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер;

51.1.7. його смерті.  

51.2. Повноваження селищного голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень, а також у випадку, передбаченому Законом України «Про військово-цивільні адміністрації».

51.3.  Рішення про проведення місцевого референдуму щодо дострокового припинення повноважень голови приймається Радою як за власною ініціативою, так і на вимогу не менш як однієї десятої частини грома­дян, що проживають на відповідній території і мають право голосу.

51.4. Селищний голова може бути відкликаний з посади за народною ініціативою в порядку, визначеному За­коном України «Про статус депутатів місцевих рад» з особливостями, передбаченими ч. 6 — 10 ст. 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не раніше як через рік з моменту набуття ним повноважень.

Рішення про внесення пропозицій щодо відкликання селищного голови за народною ініціативою прий­мається на зборах виборців у кількості не менше   30 осіб;

51.5. На підтримку пропозиції про відкликання голови має бути зібрано кількість підписів, що переви­щує кількість голосів, поданих за нього на місцевих виборах, за результатами яких він був обраний селищним головою.

         51.6. Збір підписів проводиться у разі відкликання селищного голови - протягом 10 днів;

        51.7.  Селищна територіальна виборча комісія перевіряє правильність оформлення підписних листів, кількість зібраних підписів у разі відкликання селищного голови — протягом 10 днів з дня їх отримання;

51.8. Рішення про дострокове припинення повноважень за народною ініціативою  селищного голови, який був обраний шляхом самовисування, приймається завданням територіальної, виборчої комісії Радою більшістю голосів від її складу.         

51.9. У разі прийняття Радою рішення про відкликання селищного голови за народною ініціативою або у разі подання до Ради рішення вищого керівного органу партії, місцева організація якої висувала відповідного канди­дата на посаду селищного голови, про відкликання селищного голови за народною ініціативою особа, яка на цей час відповідно до закону здійснює повноваження селищного голови, не пізніш як на п’ятнадцятий день з дня прийняття відповідного рішення звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів  селищного голови.

51.10. За наявності рішень суду про визнання розпоряджень чи дій   селищного голови незаконними, висновків від­повідного комітету Верховної Ради Верховна Рада України може призначити позачергові вибори        голови.

        51.11. У разі дострокового припинення повноважень селищного голови відповідні позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня дострокового припи­нення повноважень селищного голови. Порядок проведення позачергових виборів селищного голови визначається законом про вибори.

 Стаття 52. Секретар Ради

52.1. Секретар Ради працює в раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.  

52.2. Секретар Ради обирається Радою з числа її депутатів на строк повноважень Ради за пропозицією селищного голови.

52.3. Пропозиція щодо кандидатури секретаря Ради може вноситися на розгляд Ради не менш як половиною депутатів від її загального складу у разі, якщо:

52.3.1. на день проведення першої сесії Ради, обраної на. чергових виборах, не завершені вибори селищного голови;

52.3.2. Рада не підтримала кандидатуру, на посаду секретаря Ради, запропоновану селищним головою;

52.3.3. протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії Ради селищний                 голова не вніс кандидатуру на по­саду секретаря Ради;

52.3.4. на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря Ради у зв’язку з достроковим припи­ненням його повноважень   селищний голова не вніс на розгляд Ради кандидатуру на посаду секретаря Ради;

52.3.5. посада секретаря Ради стає вакантною під час вакантності посади селищного голови у зв’язку з достроко­вим Припиненням його повноважень.

52.4. У разі якщо Рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від її загального складу, наступну пропозицію, щодо кандидатури секретаря Ради вносить селищний голова.

52.5. Секретар Ради:

52.5.1. скликає сесії Ради у випадках, передбачених ч. 6 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії Ради, питання, які передбачається внести на розгляд Ради;

52.5.2. веде засідання Ради та підписує її рішення у випадках, передбачених ч. 6            ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»;

52.5.3. організує підготовку сесій Ради, питань, що вносяться на розгляд, Ради, забезпечує оприлюднення проєктів рішень Ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та інших законів;

52.5.4. забезпечує своєчасне доведення рішень Ради до виконавців і населення, організує контроль за їх виконанням, забезпечує оприлюднення рішень Ради відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», забезпечує офіційне оприлюднення рішень Ради, які відповідно до закону є регуляторними актами, а також документів, підготовлених у процесі здійснення Радою регуляторної діяльності, та інформації про здійс­нення Радою регуляторної діяльності;

52.5.5. за дорученням селищного  голови координує діяльність постійних та інших комісій Ради, дає їм до­ручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;

52.5.6. сприяє депутатам Ради у здійсненні їх повноважень;

52.5.7. організує за дорученням Ради відповідно до законодавства здійснення заходів, пов’язаних з підготов­кою і проведенням референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;

52.5.8. забезпечує зберігання у відповідних органах місцевого самоврядування офіційних документів, пов’я­заних з місцевим самоврядуванням відповідної територіальної громади, забезпечує доступ до них осіб, яким це право надано у встановленому порядку;

52.5.9. вирішує за дорученням селищного голови або Ради інші питання, пов’язані з діяльністю Ради та її органів.

52.6. Повноваження секретаря Ради можуть бути достроково припинені за рішенням Ради.

 Стаття 53.  Заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради

             53.1.Обрання Заступника голови  з питань діяльності виконавчих органів ради  здійснюється  шляхом затвердження  відповідною радою .

             53.2.Рішення про обрання заступника голови вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради.

             53.3.У разі, коли кандидата(кандидатів) на посаду заступника голови не було обрано, проводиться нове голосу­вання з додержанням положень, зазначених у пункті 53.2 цієї статті. Кандидатури, що не набрали необхідної кількості голосів, можуть бути представлені на розгляд сесії Ради не більше двох раз.

           53.4. Посада  заступника  селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради  включається до складу виконавчого комітету селищної ради.

Стаття 54. Повноваження заступника голови з питань діяльності виконавчих органів ради

           54.1.Заступник голови скликає засідання виконавчого комітету  Ради у разі відсутності голови чи неможливості здійснення ним цієї функції

           54.2.Заступник голови здійснює повноваження голови  виконавчого комітету відповідної Ради за відсутності голови Ради на підставі його розпорядження, а також у разі неможливості виконання головою своїх обов'язків з інших причин.

За дорученням голови Ради заступник з питань діяльності виконавчих органів ради :

          54.3.1. координує роботу відповідних  структурних   підрозділів, виконавчих органів Ради та сприяє організації виконання їх рекомендацій;

     54.3.2 . веде організаційну роботу з питань взаємодії Ради з органами виконавчої влади;

     54.3.3.організовує роботу з питань взаємодії з органами місцевого самоврядування, надання методичної допомоги щодо виконання спільних програм та договорів;

     54.3.4.представляє виконавчий комітет  у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядуван­ня, об'єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністраціями підприємств, установ, організацій і грома­дянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства;

    54.3.5.веде особистий прийом громадян, в тому числі з виїздом у населені пункти селищної ради , та забезпечує роботу щодо розгляду звернень громадян;

1. 1. 6. звітує перед Радою про свою діяльність та про виконання доручень Ради;
      7. бере участь у розробці планів роботи виконавчого комітету  та її президії;
      8. готує пропозиції до проєкту кошторису витрат Ради та її виконавчого комітету  та

матеріали до звіту про його виконання;

1. 1. 9. організовує роботу з навчання працівників структурних підрозділів виконавчого апа­рату Ради.
      10.  здійснює  контроль  за  виконанням планів робоити  виконавчого комітету,

 подає голові узагальнену інформацію про реалізацію основних заходів, організовує і координує роботу адміністративної  комісії ,  конкурсної комісії , інших комісій за потреби.

     54.4 Заступник голови з питань діяльності виконавчих органів ради  є уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції.

   54.5.Заступник голови за дорученням голови Ради виконує й інші обов'язки.

Стаття 55. Порядок дострокового припинення повноважень заступника голови з питань діяльності виконавчих органів ради  ( далі  заступник  голови)

55.1.Повноваження заступника голови можуть бути достроково припинені за рішенням Ради, що приймається шляхом відкритого  голосування. Питання про дострокове припинення його повноважень може бути внесено на розгляд Ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу Ради або голови Ради.

Рішення про дострокове припинення повноважень заступника голови у випадках, передбачених п. 55.1 цієї статті, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради.

55.2. Повноваження заступника голови  можуть також бути достроково припинені  у разі звернення з особистою заявою до Ради про складення ним повноважень за­ступника голови. Зазначені повноваження заступника голови припиняються з дня прийняття Радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

55.3.У випадках, коли повноваження заступника голови припиняються у зв'язку із набранням сили обвинувального акта чи судового рішення про позбавлення права обіймати певні посади або за­йматися певною діяльністю, датою припинення повноважень вважається день набрання чинності таким рішенням.

55.4.У випадках, передбачених п. 55.1 — 55.3 цієї статті, відповідна особа звільняється з посади заступника голови з дня припинення її повноважень.

Стаття 56. Керуючий справами ( секретар) виконавчого комітету

56.1. Керуючий справами виконавчого комітету (надалі керуючий справами) є посадовою особою місцевого самоврядування.

56.2. Посада керуючого справами відноситься до посад в органах місцевого самоврядування, на яку розповсюджується дія Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” та передбачає надання допуску до державної таємниці. 56.3. Керуючий справами приймається на службу в органи місцевого самоврядування шляхом затвердження селищною  радою.

56.4. Керуючий справами підпорядкований безпосередньо селищному  голові.

Стаття 57. Повноваження керуючого ( секретаря ) виконавчого комітету

 57.1. Керуючий справами  ( секретар ) виконавчого комітету організовує:

57.1.1.дотримання працівниками селищної  ради трудової дисципліни та правил внутрішньотрудового розпорядку;

57.1.2. дотримання посадовими особами регламенту роботи виконавчого комітету;

57.1.3. планування роботи виконавчого комітету, доведення до виконавців рішень виконкому, розпоряджень селищного голови;

57.1.4. загальну підготовку засідань виконавчого комітету та забезпечує своєчасну і якісну підготовку проєктів рішень, що вносяться на розгляд виконавчого комітету;

57.1.5. контроль за веденням діловодства, обліку, звітності, використання кошторису на утримання апарату ради.

 57.2. Здійснює контроль за :

57.2.1. наданням адміністративних послуг;

57.2.2. реєстрацією місця проживання громадян;

57.2.3.за  розробкою мобілізаційних документів щодо організації оповіщення, зв'язку, виконання заходів по переведенню господарства селищної  ради  з мирного на воєнний стан

57.3. здійснює підготовку посадових інструкцій начальників відділів і управлінь та забезпечує ознайомлення з ними посадових осіб апарату ради;

 57.4. Координує взаємодію між відділами, управліннями селищної  ради в частині виконання ними службових повноважень; взаємодію виконавчих органів ради по виконанню ними делегованих повноважень;  підготовку та відзначення загальноселищних  професійних свят;

57.5. Забезпечує розгляду звернень громадян та їх об’єднань, контролює стан цієї роботи на підприємствах, в організаціях і установах, розташованих на території селищної ради

57.6.розглядає  питання нагородження державними нагородами, Президентськими відзначеннями, Почесними званнями України та Почесними Грамотами і Подяками селищної  ради;

 57.7.координує  реалізацію державної політики у сфері архівної справи і діловодства; 57.8. У межах своїх повноважень спрямовує, координує та контролює діяльність загального - організаційного відділу;  відповідального за архів, інспектора з  реєстрації місця проживання громадян,  інспектора інформаційного забезпечення;

 57.9. Візує проєкти рішень виконавчого комітету, підписує додатки до них.

57.10. Виконує інші доручення селищного  голови.

Стаття 58. Порядок дострокового припинення повноважень керуючого справами

( секретаря) виконавчого комітету.

58.1.Повноваження керуючого справами ( секретаря) виконавчого комітету можуть бути достроково припинені за рішенням Ради, що приймається шляхом відкритого  голосування. Питання про дострокове припинення його повноважень може бути внесено на розгляд Ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу Ради або голови Ради.

Рішення про дострокове припинення повноважень керуючого справами ( секретаря) виконавчого комітету у випадках, передбачених п. 58.1 цієї статті, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради.

55.2. Повноваження  керуючого справами ( секретаря) виконавчого комітету можуть також бути достроково припинені  у разі звернення з особистою заявою до Ради про складення ним повноважень керуючого справами. Зазначені повноваження керуючого справами  припиняються з дня прийняття Радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

55.3.У випадках, коли повноваження керуючого справами  припиняються у зв'язку із набранням сили обвинувального акта чи судового рішення про позбавлення права обіймати певні посади або за­йматися певною діяльністю, датою припинення повноважень вважається день набрання чинності таким рішенням.

55.4.У випадках, передбачених п. 58.1 — 58.3 цієї статті, відповідна особа звільняється з посади  з дня припинення її повноважень.

Стаття 59. Виконавчий комітет Ради

59.1. Виконавчим органом Ради є виконавчий комітет Ради, який утворюється Радою на строк її повнова­жень.

59.2. Після закінчення повноважень Ради ,  селищного голови виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

59.3. Кількісний склад виконавчого комітету визначається Радою.

59.4. Персональний склад виконавчого комітету Ради затверджується Радою за пропозицією селищного голови.

59.5. Виконавчий комітет Ради утворюється у складі         селищного голови, заступника (заступників) селищного  голови з питань діяльності виконавчих органів ради , керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб.

59.6. До складу, виконавчого комітету Ради входять також за посадою секретар Ради та староста (старости).

59.7. Очолює виконавчий комітет Ради селищний голова.

59.8. Особи, які входять до складу виконавчого комітету, крім тих, хто працює у виконавчих органах Ради на постійній основі, на час засідань виконавчого комітету, а також для здійснення повноважень в інших випадках звільняються від виконання виробничих або службових обов’язків з відшкодуванням їм середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов’язаних з виконанням обов’язків члена виконавчого комітету, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

59.9. На осіб, які входять до складу виконавчого комітету Ради і працюють в ньому на постійній основі, поши­рюються вимоги щодо обмеження сумісності їх діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» для селищного голови.

59.10. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним Раді, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

59.11. До складу виконавчого комітету Ради не можуть входити депутати Ради, крім секретаря Ради.

Стаття 60. Повноваження виконавчого комітету Ради

60.1. Виконавчий комітет Ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені Законом України «Про міс­цеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів ради.

60.2. Виконавчий комітет Ради:

60.2.1. попередньо розглядає проєкти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільо­вих програм з інших питань, місцевого бюджету, проєкти рішень, що вносяться на розгляд Ради;

60.2.2. координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів Ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх ке­рівників;

60.2.3. має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконав­чих органів Ради, а також їх посадових осіб;                    60.3. Рада може прийняти рішення про розмежування, повноважень між її виконавчим, комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами Ради та селищним головою в межах повноважень, наданих Зако­ном України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчому органу Ради.

Стаття 61. Організація роботи виконавчого комітету Ради                

61.1. Основною формою роботи виконавчого комітету Ради є його засідання;

61.2. Засідання виконавчого комітету Ради скликаються селищним головою, а в разі його відсутності чи не­можливості здійснення ним цієї функції — заступником голови з питань діяльності виконавчих органів ради в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць;

61.3. Засідання виконавчого комітету Ради є правомочними, якщо в них беруть участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

   61.4. В зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби , на період карантину пленарні засідання ради можуть проводитися в режимі відеоконференції або аудіоконференції ( дистанційне засідання), крім питань , що потребують таємного голосування.

Стаття 62. Відділи, управління та інші виконавчі органи Ради

62.1. Рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші вико­навчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів рад.

62.2. Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів Ради щодо здійснення державної ре­гуляторної політики визначаються Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері гос­подарської діяльності».

62.3. Відділи, управління та інші виконавчі органи Ради є підзвітними і підконтрольними Раді та підпорядко­ваними її виконавчому комітету і селищному голові.

62.4. Керівники відділів, управлінь та інших виконавчих органів Ради призначаються на посаду і звільняються з посади селищним головою одноособово, за погодженням з Радою, якщо інше не передбачено законодавством.

62.5. Положення про відділи, управлінням інші виконавчі органи Ради затверджуються Радою.

Стаття 63. Староста

63.1. Староста є виборною посадою, яка  затверджується селищною радою на строк її повноважень за пропозицією селищного голови . Ніхто інший правом подання пропозиції не наділений.

63.2. Староста є членом виконавчого комітету селищної ради за посадою і працює в ньому на постійній основі.

63.3. Порядок організації роботи старости визначається цим Регламентом , а також Положенням про старосту, затвердженим селищною радою.

63.4. Староста:

63.4.1. представляє інтереси жителів відповідних сел у виконавчих органах селищної ради;

63.4.2. бере участь у пленарних засіданнях селищної ради та засіданнях її постійних комісій;

63.4.3. має право на гарантований виступ на пленарних засіданнях селищної ради, засіданнях її постійних комісій з питань, що стосуються інтересів жителів відповідного старостинського округу;

63.4.4. сприяє жителям відповідного старостинського округу у підготовці документів, що подаються до органів місцевого самоврядування;

63.4.5. бере участь в організації виконання рішень селищної ради, її виконавчого комітету, розпоряджень селищного голови на території відповідного старостинського округу та у здійсненні контролю за їх виконанням;

63.4.6. бере участь у підготовці проєкту місцевого бюджету в частині фінансування програм, що реалізуються на території відповідного старостинського округу;

63.4.7. вносить пропозиції до виконавчого комітету селищної  ради з питань діяльності на території відповідного старостинського округу виконавчих органів селищної ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб;

63.4.8. бере участь у підготовці проєктів рішень є селищної ради, що стосуються майна територіальної громади, розташованого на території відповідного старостинського округу;

63.4.9. бере участь у здійсненні контролю за використанням об’єктів комунальної власності, розташованих на території відповідного старостинського округу;

63.4.10. бере участь у здійсненні контролю за станом благоустрою відповідних  сел та інформує  селищного голову, виконавчі органи селищної ради про його результати;

63.4.11 отримує від виконавчих органів селищної ради, підприємств, установ, організацій комунальної власності та їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, необхідні для здійснення наданих йому повноважень;

63.4.12. сприяє утворенню та діяльності органів самоорганізації населення, організації та проведенню загальних зборів, громадських слухань та інших форм безпосередньої участі громадян у вирішенні питань місцевого значення у відповідному селі;

        63.4.13. здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами;

        63.4.14. здійснює інші обов’язки, визначені Положенням про старосту.

63.5. При здійсненні наданих повноважень староста є відповідальний і підзвітний раді та підконтрольний селищному голові. Староста не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед радою, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений радою термін.

63.6. Повноваження старости можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.

Глава 2. ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ РАДИ

Стаття 64. Загальні умови створення постійних комісій Ради

             64.1. Склад постійних комісій Ради обирається з числа депутатів Ради на першій або другій сесії Ради нового скликання на строк її повноважень згідно з рішенням Ради про утворення постійних комісій.

             64.2. Створення постійних комісій Ради здійснюється після формування і реєстрації депутатських фракцій та груп. До складу постійних комісій Ради не можуть бути обрані голова Ради та секретар  Ради.

       64.3. Питання утворення, обрання і ліквідації постійних комісій, зміни їх складу, обрання голів постійних комі­сій вирішуються виключно на пленарних засіданнях Ради.

           64.4.Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються цим Регламентом та Положенням про постійні комісії, що затверджуються радою.

          64.5.  Утворюються такі постійні комісії селищної ради:

• постійна комісія з питань фінансів , бюджету, комунальної власності та планування соціально-економічного розвитку;
• постійна комісія з питань земельних відносин, благоустрою, санітарного стану, будівництва та екології;
• постійна комісія з питань гуманітарних ( освіта, фізичне виховання, культура, охорона здоров’я  та соціальний захист );
• постійна комісія з питань регламенту, депутатської діяльності , законності, правопорядку та антикорупційної діяльності.

64.6. Після обрання персонального складу членів постійної комісії обираються голови постійних комісій. Члени постійних комісій селищної  ради обираються за списком без обговорення шляхом відкритого поіменного  голосування.

64.7. Засідання постійних комісій Ради протоколюються. Фіксування засідань звукозаписувальними засобами здійснює за розпорядженням головуючого працівник виконавчого апарату Ради.

64.8.Носій інформації, на який здійснювався звуковий запис засідання (касета, дискета, компакт-диск тощо), зберігається у виконавчому апараті Ради протягом одного року.

64.9.Постійні комісії за дорученням Ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проєкти програм соціально-економічного розвитку, селищного бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проєкти рішень ради та готують висновки з цих питань; виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

64.10.Постійні комісії ради здійснюють контрольні функції щодо виконання рішень ради. Постійні комісії у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів підприємств, установ, організацій та їх філій і відділень необхідні матеріали і документи.

64.11.Постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження радою, готують висновки з цих питань.

64.12.За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації, які приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головуючим на засіданні і секретарем комісії. Діловодство постійних комісій Ради забезпе­чують їх голови та секретарі.

64.13.Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані. Про результати розгляду та вжиті заходи повинно бути повідомлено комісії у встановлений нею строк.

64.14.Засідання постійної комісії скликається головою комісії, а уразі відсутності голови заступником голови комісії в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менше половини від загального складу комісії. Висновки і рекомендації комісій приймаються більшістю голосів від загального складу комісії.

64.15.Постійні комісії є підзвітними селищній раді та відповідальними перед нею.

64.15.Жодна постійна комісія не має права виступати від імені селищної  ради.

64.16.Інформація про дату, час та місце проведення засідань постійних комісій розміщується на офіційному Веб-сайті селищної ради та надсилається головам  фракцій електронною поштою або передається в телефонному режимі.

64.17.Виконавчий апарат ради забезпечує отримання кожним депутатом проєктів рішень та інших матеріалів, необхідних для проведення засідання постійної комісії, не пізніше як за три  дні до її проведення на електронному і (або ) паперовому носіях . Документи на позачергове засідання комісії надаються депутатам в день засідання.

64.18. В зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби , на період карантину пленарні засідання комісії можуть проводитися в режимі відеоконференції або аудіоконференції ( дистанційне засідання), крім питань , що потребують таємного голосування.

64.19.Інші питання, пов'язані з порядком створення, повноваженнями та діяльністю постійних комісій, визна­чаються Положенням про постійні комісії Ради, рішеннями Ради.

Стаття 65. Склад постійних комісій Ради

65.1.Рада обирає голів постійних комісій. Постійна комісія на своєму засіданні обирає заступника голови і секретаря комісії.  Склад по­стійних комісій обирається Радою за пропозицією голови Ради з урахуванням представництва фракцій та груп.

65.2.Депутат Ради може бути членом лише однієї постійної комісії, не враховуючи членства у Лічильній ко­місії та інших тимчасових комісіях.

65.3.Всі члени постійних комісій мають рівні права.

65.4.У випадках, визначених Регламентом, зміна в персональному складі постійних комісій вважається та­кою, що відбулася, після прийняття Радою відповідного рішення.

Стаття 66. Порядок обрання складу постійних комісій Ради

66.1.За пропозицією голови Ради склад постійних комісій Ради обирається за списком.

66.2.За результатами цього голосування оформляється відповідне рішення Ради.

66.3.Персональний склад постійних комісій Ради повинен містити: назву всіх постійних комісій; прізвища, імена та по батькові відповідних депутатів Ради.

Глава 3. ТИМЧАСОВІ КОНТРОЛЬНІ КОМІСІЇ РАДИ

Стаття 67. Правовий статус тимчасових контрольних комісій Ради

67.1.Тимчасові контрольні комісії Ради обираються з числа її депутатів для здійснення контролю щодо кон­кретно визначених Радою питань в межах повноважень місцевого самоврядування.

67.2.У складі тимчасової контрольної комісії Ради може бути представлено не більше 6 депутатів.

67.3.Якщо депутатська фракція чи група не запропонувала представників для роботи в тимчасовій кон­трольної комісії, то комісія створюється без участі представників цієї депутатської фракції чи групи.

67.4.Про утворення тимчасової контрольної комісії Рада приймає рішення, де визначає:

67.4.1.назву тимчасової контрольної комісії ,

67.4.2. завдання мету і коло питань, щодо контролю за якими тимчасова контрольна комісія створюється;

       67.4.3.кількісний і персональний склад тимчасової контрольної комісії, голову тимчасової контрольної комісії;

       67.4.4.термін діяльності тимчасової контрольної комісії (на заздалегідь визначений час або на час виконання відповідної роботи);

       67.4.5.термін звіту тимчасової контрольної комісії про виконану роботу, який не перевищує трьох місяців з дня утворення тимчасової контрольної комісії;

       67.4.6.за необхідності — заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення роботи тимчасової контрольної комісії.

67.5. Рішення Ради про створення тимчасової контрольної комісії, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів ради від загального складу Ради.

Стаття 68. Склад тимчасової контрольної комісії Ради та режим її роботи

      68.1.Голова тимчасової контрольної комісії, заступник голови та секретар тимчасової контрольної комісії не можуть бути членами однієї депутатської фракції.

      68.2.Тимчасова контрольна комісія Ради працює в режимі засідань, як правило, закритих.

      68.3.Депутати Ради, які входять до складу тимчасової контрольної комісії та залучені комісією для участі в її роботі спеціалісти, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з її роботою.

Стаття 69. Звіт та припинення роботи тимчасової контрольної комісії Ради

       69.1.Після обговорення результатів роботи тимчасової контрольної комісії у відповідних постійних комісіях Ради та на пленарному засіданні Ради ,Рада приймає рішення щодо завершення роботи такої комісії або доручає їй продовжувати роботу і визначає для цього термін її діяльності.

       69.2.Повноваження тимчасової контрольної комісії вважаються припиненими у разі:

       69.2.1.прийняття Радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії;

       69.2.2.припинення повноважень Ради.

РОЗДІЛ 4. ДЕПУТАТИ РАДИ, ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОВНОВАЖЕНЬ ДЕПУТАТІВ

Глава 1. ДЕПУТАТИ РАДИ

Стаття 70. Правові засади діяльності депутатів Ради

70.1.Порядок діяльності депутата Ради, його права, обов'язки та повноваження регламентуються Конститу­цією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування». «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації», іншими законами України та цим Регламентом.

70.2.Депутат Ради набуває своїх повноважень внаслідок обрання його до Ради на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні за виборчими списками від організацій політичних партій (виборчих блоків) у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збігаються з межами громади.

70.3.Повноваження депутата Ради починаються з моменту офіційного оголошення підсумків

 вибо­рів відповідною територіальною виборчою комісією в день відкриття першої сесії  Ради і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї Ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата  Ради.

70.4.Депутат Ради є повноважним і рівноправним членом Ради як представницького органу місцевого са­моврядування.

70.5.Депутат Ради має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності Ради та утворю­ваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, Радою та її органами, виконує їх доручення.

70.6. Депутату Ради після визнання їх повноважень надається посвідчення депутата Ради за підписом голови Ради

Стаття 71. Форми роботи депутата Ради

 71.1.Діяльність депутата в Раді включає:

 71.1.1.Участь у пленарних засіданнях Ради:

 71.1.2.участь у засіданнях постійних комісій, тимчасових контрольних комісій Ради. їх підкомісій та робочих груп, до яких він обраний, з правом вирішального голосу, а у засіданні будь-яких інших комісій — з правом до­радчого голосу:

 71.1.3.виконання доручень Ради та її органів;

 71.1.4.роботу над проєктами рішень, документами Ради та виконання інших депутатських повноважень у складі депутатських фракцій та груп чи індивідуально;

 71.1.5.роботу з населенням громади  та відповідного одномандатного мажоритарного виборчого округу.

71.1.6.Депутат Ради зобов'язаний зареєструватися і бути присутнім на пленарних засіданнях Ради та засідан­нях її органів, до яких його обрано.

Стаття 72. Депутатські фракції та групи

  72.1.Депутати Ради об'єднуються у депутатські групи та фракції.

  72.2.Депутатські фракції формуються на партійній основі депутатами Ради, які обрані за списками політич­них партій, що за результатами виборів увійшли до складу Ради не менше як з п’яти депутатів. Порядок роботи депутатської фракції визначається самою депутатською фракцією.

 72.3.Повна та скорочена назва депутатської фракції може збігатися з назвою відповідної партії.

 72.4.Депутат Ради може входити до складу лише однієї депутатської фракції.

 72.5.Депутатські групи формуються не менше як з трьох депутатів Ради для спільної роботи по здійсненню де­путатських повноважень у виборчих округах на основі їх взаємної згоди.

72.6.До складу депутатської групи входять позапартійні депутати Ради та депутати, які представляють різні політичні партії. Повна та скорочена назва таких депутатських груп визначається ними самостійно.

72.7.Депутати Ради об'єднуються в депутатські групи за єдністю території їх виборчих округів, спільністю проблем, які вони вирішують.

 72.8.Депутатські фракції та групи не можуть формуватися для захисту приватних або комерційних інтересів,

 72.9.Порядок роботи депутатської фракції та групи, умови вступу депутата Ради до депутатської фракції та групи, його виходу чи виключення з неї визначаються цим Регламентом.

Стаття 73. Порядок утворення депутатських фракцій та груп

73.1. Депутатські фракції та групи можуть бути утворені в будь-який час протягом строку повноважень Ради даного скликання на визначений ними період, але не більше ніж на строк повноважень Ради.

73.2.Депутат повідомляє шляхом подання заяви керівника фракції про бажання входу (виходу) до (із) фрак­ції. після чого фракція приймає відповідне рішення.

 73.3.Керівник фракції письмово повідомляє голову Ради про прийняте рішення.

 73.4.При надходженні до Ради письмового повідомлення на ім'я голови Ради про сформування депутатської фракції та групи із зазначенням її назви, мети чи завдань, персонального складу та партійної належності членів фракції чи групи, а також складу депутатів Ради, які уповноважені представляти фракцію чи групу, це рішення головуючим на пленарному засіданні Ради доводиться до відома депутатів Ради.

73.5.Інформаційні матеріали про депутатську фракцію та групу поширюються виконавчим апаратом Ради серед депутатів Ради. У тому ж порядку повідомляється про зміни в складі депутатських фракцій чи груп.

Стаття 74. Права депутатських фракцій та груп

 74.1.Депутатські фракції та групи попередньо обговорюють кандидатури посадових осіб, яких обирає, при­значає чи затверджує Рада.

 74.2.Кожна депутатська фракція та група має гарантоване право на виступ свого представника з кожного питання порядку денного на сесії Ради.

 74.3.Депутатські фракції та групи можуть об'єднувати свої зусилля з іншими фракціями, групами для ство­рення більшості в Раді чи опозиції.

 74.4.Жодна депутатська фракція та група не має права виступати від імені територіальної громади та Ради.

Стаття 75. Реорганізація, зміни і припинення діяльності депутатських фракцій, груп

75.1.Реорганізація та формування нових депутатських фракцій та груп можуть проводитися протягом повно­важень Ради із збереженням їх пропорційного представництва в органах Ради,  чи з відступом від нього відповідно до рішення, прийнятого Радою щодо такого представництва.

75.2.Про зміни в складі депутатської фракції та групи її уповноважений представник повідомляє письмово голову Ради. Це повідомлення підписує і депутат Ради, щодо якого воно подається, або лише уповноважений представник депутатської фракції чи групи, якщо депутата виключено з неї.

Стаття 76. Забезпечення діяльності депутатських фракцій та груп

  76.1 Голова Ради забезпечує депутатські фракції та групи приміщенням, необхідним обладнанням тощо, а також сприяє у здійсненні депутатськими фракціями та групами передбачених законами і цим Регламентом функцій в Раді.

 76.2.За зверненням уповноваженого представника депутатської фракції чи групи виконавчий апарат Ради поширює серед депутатів Ради підготовлені нею матеріали про її діяльність як офіційні від депутатської фракції чи групи.

Глава 2. ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕПУТАТСЬКИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

Стаття 77. Поняття депутатського запиту, депутатського запитання та депутатського звернення

77.1. Депутати Ради відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» мають право на де­путатський запит, депутатське запитання та депутатське звернення.

77.2.Депутатський запит — це підтримана Радою вимога депутата Ради до посадових осіб Ради і її органів,  селищного голови, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання Ради, керівників підприємств, установ і організацій неза­лежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на території громади;

77.3.Депутатське запитання — це засіб одержання депутатом Ради інформації або роз'яснення з тієї чи іншої проблеми під час пленарного засідання Ради або засідання постійної комісії. Відповідь на депутатське запитання може бути оголошеною на сесії Ради або надана депутату Ради в індивідуальному порядку. Де­путатське запитання не включається до порядку денного сесії Ради, не обговорюється і рішення за ним не приймається.

77.4.Депутатське звернення — викладена в письмовій формі вимога депутата Ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та органі­зацій незалежно від форми власності, розташованих на території громади щодо здійснення певних дій, вжиття заходів чи надання офіційного роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Стаття 78. Порядок подання та розгляд депутатського запиту

78.1.Депутатський запит може бути внесений депутатом Ради або групою депутатів Ради попередньо або на пленарному засіданні Ради, як правило, у письмовій формі і з питань, які віднесені до відання Ради.

78.2.При розгляді депутатських запитів на пленарному засіданні Ради головуючий оголошує стислий зміст запиту, кому він адресований та прізвища депутатів, які його підписали.

78.3.Розгляд депутатських запитів, як окреме питання, підлягає обов'язковому включенню до порядку ден­ного пленарного засідання Ради.

78.4.У депутатському запиті зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові та посада осіб, до яких направляється запит, поштова адреса, коротка назва запиту, суть проблеми та вимог, підпис депутата (депутатів), назва депу­татської фракції, дата складання. Текст депутатського запиту долучається до протоколу сесії.

78.5.На вимогу депутата (депутатів), які підписали запит, головуючий надає слово для пояснення та додат­кового обгрунтування необхідності такого запиту.

78.6.У разі оголошення депутатського запиту в усній формі, виконавчий апарат готує витяг зі стенограми пленарного засідання і направляється головою Ради на розгляд постійної комісії Ради.

78.7.По кожному депутатському залиту Рада приймає рішення.

 78.8.Депутатський запит, за необхідності, обговорюється на пленарному засіданні Ради.

 78.9.Рада може зобов'язати відповідний орган подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішення Ради по запиту депутата ради.

Стаття 79. Відповідь на депутатський запит

 79.1.Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у встановлений Радою строк надати офіційну письмову відповідь на нього Раді і депутату Ради.

 79.2.Якщо депутатський запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений Радою строк, то орган або посадова особа зобов'язані письмово повідомити Раду та депутата Ради, який вніс запит, і запро­понувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання депутатського запиту.

79.3.Відповідь на депутатський запит, на вимогу депутата, розглядається на пленарному засіданні Ради.

 79.4.Посадових осіб, до яких звернуто депутатський запит, завчасно інформують про дату та час обгово­рення Радою відповіді на депутатський запит. Вони або уповноважені ними особи мають право бути присутні на цьому пленарному засіданні Ради.

Секретар ради                                                             Т.С.Маруш