Городницька громада

Житомирська область, Новоград-Волинський район

Читаємо наших :12 нових імен української літератури

Дата: 23.08.2018 11:04
Кількість переглядів: 72

До Дня Незалежності зібрали новинки сучасної української літератури.

"Стіна" Андрія Цаплієнка

У фантастичному романі Андрія Цаплієнка перед читачем постають два постапокаліптичні суспільства, одне з яких упевнено торує прогресивний шлях розвитку, а інше — просто деградує. Автор переконаний, що ментальність і тяглість традицій дуже мало змінюються впродовж століть. Герої роману — українці та росіяни, носії яскравих національних рис — перебувають у постійному напруженому антагонізмі. Війна між ними йде відразу на кількох рівнях — від збройних сутичок до зіткнень душ та внутрішніх переконань. А Дикі Поля, які залишаються після великих і малих протистоянь, — це як незагойні рани, ракові пухлини: вони продовжують кровоточити, демонструючи людству, що війна породжує тільки війну.

 

"Підземні ріки течуть" Євгена Ліра

На початку збірки "Підземні ріки течуть" автор запалює свічку у темному підвалі – і замикає читача у ньому, лишаючи сам-на-сам з безликими картонними фігурами з порцеляновими головами. У кожної з восьми фігур є своя історія, своя тінь на пожовклій від часу стіні. Навіщо літнє подружжя прямує у самісіньке серце небезпечної зони Темряви? Що ховається за личиною гротескного "ми"? Як утекти від потойбічного птаха, якщо він оселився у твоїй голові? Хто переможе у протистоянні між Китом, Островом і Темрявою? Чи можна знайти Бога? І, зрештою, де не ходить смерть?

Низка символів, що проходить крізь усі частини книжки, поступово перетворюється на тло для прихованої, дев’ятої історії, де поєднуються всі події, всі сенси та натяки. І тоді вам буде що сказати чорній істоті з зубастою пащею, яка чекає наприкінці шляху.

Ці тексти химерні. Приховані знаки – підступні. Силуети за поворотом – жаскі. Зазвичай автор проводить гостей манівцями, підготовленими заздалегідь, аби зрештою розповісти свою історію. Що ж, не цього разу. Євген Лір випускає з підвалів своєї свідомості темних псів, самогубців, шукачів метафізичних істин і навіть художницю-криміналістку, аби ті сплелися у потойбічному танці навколо мерехтливої свічки – уяви свого читача – і змусили його віднайти свій шлях самотужки. Подорож світом цієї збірки небезпечна, але від цього ще захопливіша. Вісім оповідань, що увійшли до книжки, тісно пов’язані між собою символами, подіями та натяками. І якщо вам стане снаги поєднати знаки під правильним кутом, ви отримаєте дев’яту історію, приховану під опалим листям, – бо найцікавіше завжди приховане від очей.

Прислухайтесь. Чуєте? Підземні ріки течуть.

Читайте також: П'ять серпневих новинок від "Фоліо"

"Не я, а той" Олега Каданова

Фото: Instagram sofi_hands

"Олег нагадує, що поезія починається з ритму. Саме з ритму витворюється час, про який так багато йдеться в цій книзі. Саме ритм закладено в пам’яті, саме втрата ритму призводить до забуття. Це вірші музиканта, який гостро й надзвичайно тонко відчуває слово, його завершеність та умовність. За великим рахунком, це книга про минущість. Себто, про безкінечність," - Cергій Жадан.

"Золота доба українського лицарства" Бориса Черкаса та інших

У період з ХІІІ по ХVІ століття значна частина українських земель перебувала у складі Великого князівства Литовського. У цей час у Європі завершилась епоха Середньовіччя, починалось Відродження… Для України ця епоха була визначною: становлення української держави та формування її військової еліти, зародження Запорізької Січі — автентичного українського лицарського братства. Героїчні звитяги та перемоги під Синіми Водами, Грюнвальдом та Оршею, будівництво величних і неприступних замків, розвиток торгівельних стосунків та укріплення правової системи… 

 

 

У цій книжці зібрані цікаві історичні факти епохи, охрещеної "золотою добою українського лицарства":

 

  • боротьба за спадщину Романовичів, або "довга війна";
  • українські землі у складі Великого князівства Литовського;
  • початок доби відродження України;
  • український вплив на правову систему Великого князівства Литовського; 
  • економічні та торгівельні стосунки ;
  • збройні сили; 
  • наслідки Люблінської унії.

"Новини" Андрія Войніцького

"Але ж це Харків, дитинко…" — каже собі герой цієї неординарної книги. Рідко можна відчути таку напругу, як у дебютному романі

 

Андрія Войніцького, такий болісний саспенс, такі стрімкі й неочікувані повороти сюжету. Це воістину Харків, найсправжніший, тільки замість симпатичного аверсу цієї блискучої монети перед читачем чи не вперше постає похмурий реверс міста-мільйонника, його жорстокий, часом кривавий виворіт, потопаючий у випарах синтетичних наркотиків. Першокласний трилер — і точно вивірена психологічна оповідь про те, як життя, що так багато обіцяло спочатку, розлітається на друзки…

Читайте також: П'ять книжок нон-фікшну для дощових вихідних

"Франческа. Повелителька траєкторій" Доржа Бату

Фото: Instagram sasha_and_escher

У минулому Андрій Васильєв працював ведучим новин і готував репортажі з гарячих точок. А сьогодні він — оператор корекції траєкторій Центру керування польотами Національного управління з аеронавтики та досліджень космічного простору США.

Герої його книжки, працівники НАСА, відповідають за траєкторії і орієнтацію сателітів, а також за підведення космічних кораблів на підхідні орбіти до міжнародних космічних станцій. У часі космічних робочих буднів з Доржем, його напарницею Франческою, полковником Вескоттом, Сарою, професором Расселом та іншими постійно трапляються кумедні та незвичайні історії. Найчастіше у різні халепи потрап­ляє сицилійка Франческа. Усе, до чого вона торкається, вибухає, горить і розбивається... А космос близько.

"Антологія молодої української поезії III тисячоліття"

Фото: Instagram maple_flame_of_silence

В антології представлено вибрані вірші понад 70-ти найпомітніших молодих українських поетів, чий творчий шлях (за кількома винятками) розпочався в третьому тисячолітті. До книги увійшли вірші українських поетів, найстаршому з яких 39, а наймолодшому — 17 років. На сьогодні це найповніша антологія нашої молодої поезії.

"Транс" Остапа Українця

Фото: Instagram totemreads

Перекладач і письменник Остап Українець, який нещодавно стрімко увійшов у вітчизняний культурний простір майстерними перекладами Говарда Філіпса Лавкрафта та дебютним, тепло сприйнятим читачами і критиками, романом "Малхут", продовжує своє письменницьке паломницво і презентує другий роман "Транс".

Цього разу письменник звертається до середньовічної легенди про Філософський Камінь та алхімічних трактатів, які накладає на подорож багатогранним сьогоденням і через символіку яких досліджує автоеротизм та андрогінність свого героя. Проводячи персонажів таємничим Паломництвом: містами сучасної Європи та сторінками класичної літератури, письменник постійно ставить їх у ситуацію між вибором та напередвизначеністю самих себе.

Європа, наші дні. Молодий хлопець вирушає в мандрівку, Паломництво, мета якого йому невідома, а кожен крок вказує лише на наступний. Ним рухає бажання з’ясувати, ким є друга особа, із якою він ділить тіло, а також – хто такий зловісний Третій, що завжди йде поруч із ними. Водночас слідчий віденської поліції кидається навздогін за єдиним свідком дивного злочину, проходячи маршрут Паломництва у зворотньому напрямку – у процесі розслідування йому відкривається правда про головного героя. Правда, яку і сам герой може дізнатися, тільки здійснивши самопожертву.

Відповідь на запитання "про що цей роман?" у кожного буде своя, так само, як і трактування, ким насправді був головний герой на початку "Трансу" і ким він став наприкінці.

Читайте також: Книжковий Арсенал: топ-15 поетичних збірок

"Білий попіл" Ілларіона Павлюка

Фото: Instagram yourshelf.com.ua

Приватному детективу Тарасу Білому замовляють розслідувати вбивство панночки. Обвинувачують такого собі семінариста Хому Брута, й справа ніби геть зрозуміла... Втім, хутір, де сталося вбивство, приховує таємницю. І ця таємниця — страшніша за всі оповідки про панночку, яка встала з гробу.

"Білий попіл" — це надзвичайно цікавий, атмосферний та водночас динамічний трилер у стилі нуар. У ньому повно загадок, що їх до останнього кортить розкрити. І, згідно з законами жанру, найменша деталь свого часу неодмінно отримує блискавичне пояснення. Але особливість роману в тому, що кожна таємниця врешті-решт матиме не одне, а відразу два трактування — логічне і містичне.

Тому, залежно від світосприйняття читача, роман стає чи то детективним трилером, чи то містичним. А втім, саме про це і хочеться поміркувати наприкінці книжки...

"Коли квітне сакура" Володимира Коваля

Давним-давно жив собі в Японії юнак на ім’я Котаро Норінага, навчався, грав на флейті й писав вірші. Одного разу він почув, що в далекій провінції живе юна красуня Ханако Мінамото, про чию вроду ходять легенди. Щовесни дівчина чекає, коли в неї на подвір’ї розквітне сакура, віщуючи кохання. От тільки свою руку й серце Ханако воліє віддати справжньому самураю, а не романтичному юнакові. І тоді Котаро вирішив стати таким, яким хоче його бачити красуня. Але дорога самурая довга й непроста, й поки Котаро віддавав усі сили тренуванню, над Японією нависла загроза монгольської навали. Кохання до жінки здатне перетворити слабкого юнака на мужнього чоловіка, а любов до батьківщини — на безсмертного героя. Що ж обере Котаро? Чи розквітне нарешті сакура на подвір’ї Ханако Мінамото?

Читайте також: “Колискова для Андрійка”: мама Кузьми написала книгу про сина

"1918. Місто надій" Максима Бутченко

1918 рік. Павло Вітко, офіцер армії УНР, мав тільки дві любові у своєму житті: до України та до дружини Ганни. Та тепер дружина далеко, а мрія про незалежність України ще далі. Неймовірними зусиллями Павлові та його бойовому товаришеві вдається вирватися з оточення більшовиків. А тим часом «червоні» встановлюють свої порядки в Києві. Усіх незгодних кидають за ґрати. Ганні також загрожує небезпека. Але давній ворог Павла, командир загону Муравйова Віктор Примаков рятує її від безчестя. Він закоханий у Ганну до нестями… На полі бою невблаганна доля зіштовхне запеклих ворогів — Павла і Віктора. Хто вийде живим зі смертельного герцю? Чи доля дасть Ганні шанс знову побачити Павла? 

"Люди в гніздах" Олега Коцарева

Колаж: “Остання Барикада”

У кожній родині є історії, що незмінно переповідаються з покоління в покоління, мов складова таємничого ритуалу. Інші залишаються поза кадром і згодом майже зникають, осідаючи пилом на старих фотокартках або розпадаючись на абсурдні й незбагненні фрагменти. "Люди в гніздах" — це своєрідна суміш перших і других, позначена легким гумором, пародією та деконструкцією. Як, зрештою, деконструйовано ледь не цілу історичну пам’ять (зокрема локальну, родинну) в нашій частині світу. До сюжету цієї книжки потрапили романтичні втечі, стрілянина на фронті та в тилу, неймовірні повороти долі— й самотнє покинуте піаніно, що журиться на вокзалі, в той час як коні з вершниками звично збігають сходами на другий поверх, а привиди давно померлих родичів стиха під’їдають яблучне варення.

Добірку підготувла Оксана Ускова


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь