Статут Городницької селищної ради

СТАТУТ

Городницької селищної територіальної громади

Звягельського району Житомирської області

Селище Городниця

2026 р.

ЗМІСТ

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА………………………………………………………….. 5

ПРЕАМБУЛА……………………………………………………………………… 6

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ…………………………………………. 6

Глава 1.1. Загальна характеристика та особливості територіальної громади………………………………………………………………………………6

Стаття 1. Територіальна громада……………………………………………………6

Стаття 2. Адміністративний центр територіальної громади………………………7

Стаття 3. Територія територіальної громади……………………………………….7

Стаття 4. Символіка територіальної громади………………………………………7

Стаття 5. Місцеві свята………………………………………………………………8

Стаття 6. Почесні відзнаки територіальної громади……………………………….8

Глава 1.2.Засади здійснення місцевого самоврядування на території

територіальної громади……………………………………………………………9

Стаття 7. Зміст місцевого самоврядування…………………………………………9

Стаття 8. Учасники місцевого самоврядування……………………………………9

Стаття 9. Засади участі жителів у вирішенні питань місцевого значення (засади

партисипативного управління)…………………………………………………….10

Стаття 10. Статут територіальної громади………………………………………..10

Стаття 11. Акти (рішення) органів місцевого самоврядування, Голови………..11

Глава 1.3. Права та обов’язки жителів у вирішення питань місцевого

значення, гарантії їх прав……………………………………………………….. 12

Стаття 12. Умови реалізації жителями прав та обов’язків у вирішенні питань

місцевого значення…………………………………………………………………12

Стаття 13. Права жителі……………………………………………………………12

Стаття 14. Обов’язки жителі……………………………………………………… 13

Стаття 15. Гарантії прав жителів…………………………………………………. 13

РОЗДІЛ ІІ. ФОРМИ ТА ПОРЯДОК УЧАСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ ………. 14

Стаття 16. Форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого

значення……………………………………………………………………………. 14

Стаття 17. Місцевий референдум………………………………………………….14

Стаття 18. Загальні збори (конференції) жителів…………………………………15

Стаття 19. Участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого

бюджету……………………………………………………………………………..15

Стаття 20. Місцеві ініціативи, інші форми звернень жителів……………………16

Стаття 21. Громадські слухання, консультації з громадськістю, публічні консультації, інші громадські обговорення ………………………………………16

Стаття 22. Консультативно-дорадчі органи при органах місцевого самоврядування та /або посадових особах місцевого самоврядування, інші форми залучення……………………………………………………………………………17

Стаття 23. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, інша наглядова діяльність…………………………. 17

Стаття 24. Порядок проведення громадських слухань, петицій, зборів, консультацій з громадськістю, інших громадських обговорень…………………18

РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІВ МІСЦЕВГО САМОВРЯДУВАННЯ …………….……………………………... 18

Стаття 25. Особливості організації роботи Ради…………………………………18

Стаття 26. Особливості організації роботи виконавчих органів Ради…………. 19

Стаття 27. Старости………………………………………………………………... 19

Стаття 28. Особливості взаємодії органів місцевого самоврядування з жителями, іншими особами при вирішенні адміністративних питань……………………….20

Стаття 29. Електронне урядування………………………………………………. 20

Стаття 30. Платформа електронної демократії………………………………….. 21

РОЗДІЛ ІV. ЗАСАДИ ВІДКРИТОСТІ ТА ПРОЗОРОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПОРЯДОК ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ…………………………………………………….. 21

Стаття 31. Засади відкритості та прозорості діяльності органів та посадових осіб

місцевого самоврядування…………………………………………………………21

Стаття 32. Відкритість та прозорість засідань Ради та виконавчого комітету
Ради……………………………………………………………………………….…22

Стаття 33. Способи поширення інформації………………………………………23

Стаття 34. Запити на інформацію…………………………………………………23

РОЗДІЛ V. ЗАСАДИ ВІДНОСИН ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ОРГАНАМИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ, ГРОМАДСЬКИМИ ОБ’ЄДНАННЯМИ, ІНШИМИ СУБ’ЄКТАМИ …………………………………………………………………….23

Стаття 35. Відносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з інститутами громадського суспільства……………………………………………23

Стаття 36. Відносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами та посадовими особами місцевого самоврядування інших територіальних громад……………………………………………………………. 24

Стаття 37. Міжнародна співпраця………………………………………………… 25

РОЗДІЛ VІ. ПОРЯДОК ІНФОРМУВАННЯ, ЗВІТУВАННЯ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ДЕПУТАТІВ РАДИ ПЕРЕД ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ ..……………………… 25

Стаття 38. Загальні засади інформування, звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів Ради перед територіальною громадою….25

Стаття 39. Звітування Голови………………………………………………………26

Стаття 40. Звітування депутатів Ради……………………………………………..26

Стаття 41. Звітування старости…………………………………………………….27

РОЗДІЛ VІІ. ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ..………….. 27

Стаття 42. Засади громадського контролю за діяльністю органів та посадових

осіб місцевого самоврядування…………………………………………………… 27

Стаття 43. Форми здійснення громадського контролю за діяльністю органів та

посадових осіб місцевого самоврядування……………………………………….28

Стаття 44. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування…………………………………………………………28

РОЗДІЛ VІІІ. ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ.……28

Глава 8.1. Потенціал розвитку територіальної громади……………………. 28

Стаття 45. Спрямування розвитку територіальної громади……………………. 28

Стаття 46. Матеріальна та фінансова основа місцевого самоврядування………29

Глава 8.2. Планування розвитку територіальної громади………………….. 29

Стаття 47. Засади планування розвитку територіальної громади……………… 29

Стаття 48. Стратегічне планування………………………………………………. 30

Стаття 49. Планування публічних інвестицій…………………………………… 31

Стаття 50. Бюджетне планування………………………………………………….31

Стаття 51. Просторове планування……………………………………………….. 31

Стаття 52. Планування сталого розвитку…………………………………………31

Стаття 53. Планування підвищення доброчесності (запобігання корупції)…… 32

Стаття 54. Моніторинг і оцінка реалізації документів з планування розвитку територіальної громади…………………………………………………………….32

Глава 8.3. Пріоритети розвитку територіальної громади……………………32

Стаття 55. Охорона довкілля……………………………………………………….32

Стаття 56. Забезпечення рівного доступу (інклюзивності) та соціальної справедливості……………………………………………………………………...33

Стаття 57. Охорона дитинства, підтримка материнства та батьківства…………33

Стаття 58. Пріоритети розвитку соціально-гуманітарної сфери життєдіяльності територіальної громади…………………………………………………………….33

Стаття 59. Розвиток економічної сфери життєдіяльності територіальної

Громади…………………………………………………………………………..…34

РОЗДІЛ ІХ. УЧАСТЬ МОЛОДІ В МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ ...34

Стаття 60. Участь молоді в місцевому самоврядуванні………………………….34

Стаття 61. Механізми участі молоді в місцевому самоврядуванні………………35

Стаття 62. Молодіжна рада………………………………………………………... 36

Стаття 63. Роль Ради, її виконавчих органів і селищного голови у сфері молодіжної політики………………………………………………………………. 36

Стаття 64. Молодіжні центри і простори………………………………………….37

Стаття 65. Підтримка обдарованої молоді……………………………………….. 38

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Прадавня історія та археологічна спадщина.

Землі громади мають глибокі історичні корені, які сягають періоду Київської Русі. На території селища Городниця виявлено залишки давньоруського городища.

У серпні 2020 року на території громади було знайдено унікальну пам’ятку національного значення — «Городницький скарб», який налічує 38 срібних монет (срібників) часів князів Володимира Святославича та Святополка Ярополковича. Ця знахідка століття підтверджує важливу політичну та торговельну роль регіону в Х–ХІ століттях.

Перша письмова згадка та доба Великого князівства Литовського

Перша документальна згадка про Городницю датується 1390 роком, коли поселення згадується в актах доби Великого князівства Литовського.

Протягом XV–XVII століть Городниця та навколишні землі перебували у володінні православного княжого роду Корецьких, розвиваючись як помітний ремісничий осередок Волинського Полісся.

Духовне та промислове піднесення (XVII–XIX століття)

У другій половині XVII століття в Городниці виник потужний духовний центр — чоловічий Свято-Георгіївський монастир, який тривалий час виступав головним духовним осередком краю.

Нова сторінка історії громади розпочалася у 1799 році, коли князь Юзеф Чарторийський заснував Городницький порцеляновий завод. Протягом ХІХ–ХХ століть він став містоутворюючим підприємством, прославивши край унікальними виробами з порцеляни та фаянсу на міжнародному рівні.

Географічні, природні та етнографічні особливості

Головною водною артерією громади є річка Случ (притока Горині). Вона визначає природне обличчя краю, вирізняючись скелястими гранітними берегами, каньйонами та мальовничими порогами. Річка Случ має багату іхтіофауну (понад 37 видів риб), окремі з яких занесені до Червоної книги України (наприклад, марена дніпровська).

Громада розташована в зоні Українського Полісся та характеризується високим рівнем заліснення. Місцеві ліси є основою екологічного балансу, багаті на флору, дичину, ягоди та гриби, що історично зумовило розвиток лісового господарства та деревообробки.

Територія громади зберігає унікальну автентику Західного Полісся. Місцевий фольклор, поліські діалекти, традиції будівництва, деревообробні ремесла та звичаєва культура відображають багатовікове гармонійне співіснування місцевого населення з дикою природою краю.

Новітній період та адміністративний статус.

У радянський період з 1923 по 1957 роки Городниця мала статус адміністративного центру однойменного Городницького району, що сприяло розбудові місцевої інфраструктури.

У результаті децентралізації в 2016 році селище Городниця стало адміністративним осередком Городницької територіальної громади Звягельського району Житомирської області, яка об'єднала навколишні села задля збереження історичних традицій та сталого економічного розвитку.

До складу територіальної громади входять 13 населених пунктів:

• селище: Городниця.
• села: Анастасівка, Брониця, Броницька Гута, Дубники, Кленова, Липине, Лучиця, Мала Анастасівка, Перелісок, Перелісянка, Прихід, Червона Воля.

ПРЕАМБУЛА

Городницька селищна рада як представницький орган місцевого самоврядування Городницької селищної територіальної громади, констатуючи, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, усвідомлюючи свою відповідальність перед жителями Городницької селищної територіальної громади, усвідомлюючи, що неможливо досягти розвитку й високої якості життя, якщо жителі не є частиною процесу ухвалення рішень, що їх стосуються, зважаючи на те, що добре демократичне врядування базується на основі реалізації повноважень органів місцевого самоврядування в тісній співпраці з жителями з метою підвищення якості життя і розвитку територіальної громади, коли людина — у центрі всіх демократичних інститутів та процесів, ураховуючи традиції, історичні, національно-культурні, соціально-економічні й інші особливості здійснення місцевого самоврядування в територіальній громаді, керуючись Конституцією України, Європейською хартією місцевого самоврядування, Додатковим протоколом до Європейської хартії місцевого самоврядування про право участі у справах місцевого органу влади, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» й іншими актами законодавства України, затверджує цей Статут.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Глава 1.1. Загальна характеристика та особливості територіальної громади

Стаття 1. Територіальна громада

1.      Городницька селищна територіальна громада (далі – територіальна громада) – це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах селища Городниця та  сіл: Броницька Гута, Лучиця, Мала Анастасівка, Анастасівка, Перелісок, Кленова, Дубники, Брониця, Липино, Червона Воля, Прихід, Перелісянка.

2.      Житель – громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Стаття 2. Адміністративний центр територіальної громади

1.      Адміністративний центр територіальної громади – селище Городниця.

2.      Адміністративний центр територіальної громади розташований у 130 км від обласного центру м. Житомир та 40 км від районного центру м. Звягель.

Стаття 3. Територія територіальної громади

1.      Територія територіальної громади – нерозривна територія, в межах якої територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції і законів України, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

2.      Громада утворена 29 грудня 2016 року шляхом об'єднання Городницької селищної ради, Лучицької, Кленівської, Червоновільської сільських рад Новоград-Волинського району.

Відповідно до рішення Городницької селищної ради  № 6-21/2019 від 18 липня 2019 року  «Про початок реорганізації Броницькогутянської сільської ради шляхом приєднання до Городницької селищної ради», до складу громади була включена територія та населений пункт Броницька Гута Броницькогутянської сільської ради Новоград-Волинського району (з 2022 року — Звягельського району) Житомирської області.

3. Територія територіальної громади розташована в Звягельському  районі Житомирської області, займає північно-західну частину області та  межує:

на півночі – з  територією Олевської територіальної громади Житомирської області;

на сході – з територією Ємільчинської територіальної громади Житомирської області,

на півдні – з територією  Чижівської територіальної громади Житомирської  області;

на заході – з територією Березнівської міської та Корецької міської територіальних  громад Рівненської області.

4.      Межі території територіальної громади не можуть бути змінені без згоди  жителів.

5.      Площа території територіальної громади становить 47810,6 кв.км. Площа земель сільськогосподарського призначення складає 3712,0905 га. Площа лісового фонду становить 40625,40га, землі водного фонду 591,3407га. Ліси змішані (хвойні, тощо). На території громади є родовища корисних копалин: пісок. Гідрографічна сітка сіл представлена річками Случ, Криваль, Дубничка, Корчик, Кленова, Церем та технічними водоймами, ставками, водосховища.

Стаття 4. Символіка територіальної громади

1.      Територіальна громада має власну символіку – прапор, герб, логотип,  які відображають історичні, культурні, духовні особливості та традиції територіальної громади.

2.      Зміст, опис і порядок використання символіки територіальної громади й населених пунктів, що входять до складу території територіальної громади, визначаються одним або декількома окремими положеннями, що затверджуються рішеннями Ради.

3. Символіка територіальної громади й населених пунктів, що входять до складу території територіальної громади, використовується разом з державною символікою і є обов’язковою для застосування органами й посадовими особами місцевого самоврядування під час проведення офіційних заходів, урочистих подій, свят і пам’ятних дат.

4. Окремий населений пункт, що входить до складу території територіальної громади, може мати свою власну символіку.

5. Проєкт рішення Ради про затвердження символіки територіальної громади чи населених пунктів, що входять до територіальної громади, обов’язково виноситься на публічні консультації одночасно у двох формах: електронні консультації і публічне обговорення.

Стаття 5. Місцеві свята

1.      День Городницької  територіальної громади відзначається щорічно у першу неділю серпня.

2.      Дні села кожного населеного пункту Територіальної громади визначаються з урахуванням історичних, соціальних та культурних традицій окремого населеного пункту:

- день селища Городниця – 6 травня;

- день села Лучиця –  27 вересня;

- день села Кленова – 14 жовтня;

- день села Дубники – 21 листопада;

- день села Броницька Гута – 8 листопада;

- день села Червона Воля – 1 жовтня.

         Рішенням Ради та її виконавчого комітету можуть встановлюватись інші місцеві свята та визначні дати та події.

Стаття 6. Почесні відзнаки територіальної громади

1. Особи, які зробили значний внесок у соціально-економічний розвиток територіальної громади, підвищення добробуту її жителів, примноження культурних, духовних надбань та інших цінностей, зміцнення місцевого самоврядування і демократії, нагороджуються почесними грамотами територіальної громади.

2. Опис та порядок нагородження почесними грамотами територіальної громади визначається Положенням про почесні грамоти територіальної громади, що затверджується рішенням  Ради.

Глава 1.2. Засади здійснення місцевого самоврядування на території територіальної громади

Стаття 7. Зміст місцевого самоврядування

1.      Місцеве самоврядування – це гарантоване державою право та реальна здатність жителів самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших законів України.

2.      Місцеве самоврядування здійснюється жителями як безпосередньо, так і через Городницьку селищну  раду та її виконавчі органи, а також через Звягельську районну та Житомирську обласну ради, які представляють спільні інтереси територіальної громади та інших територіальних громад, що перебувають у цих районі, області.

3.      До питань місцевого значення належать питання щодо соціально-економічного і культурного розвитку територіальної громади, її бюджету, управління комунальною власністю, житлово-комунальним господарством, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, організації благоустрою, громадського транспорту, містобудування, управління у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, молодіжної політики, фізкультури і спорту, соціального захисту, охорони навколишнього природного середовища, інші питання, визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами України.

Стаття 8. Учасники місцевого самоврядування

1.      Первинним учасником місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада (жителі).

2.      Територіальна громада на місцевих виборах обирає депутатів Городницької селищної  ради та селищного голову в порядку визначеному Виборчим кодексом України.

3.      Городницька селищна  рада (далі – Рада) є представницьким (виборним) органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

3.      Виконавчі органи селищної ради (далі – виконавчі органи Ради) – органи місцевого самоврядування, які здійснюють виконавчі функції і повноваження місцевого самоврядування у межах, визначених законами України. Виконавчими органами Ради є виконавчий комітет Ради та інші підпорядковані йому виконавчі органи.

4.      Селищний голова Городницької селищної ради (далі – Голова) є головною посадовою особою територіальної громади. Селищний голова головує на засіданнях Ради, очолює виконавчий комітет Ради.

5.      Рада, Голова, виконавчі органи Ради діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених законами України.

6.      Особливості організації роботи органів місцевого самоврядування визначаються розділом ІІІ цього Статуту.

7.      Житомирська обласна та Звягельська районна ради є органами місцевого самоврядування, які представляють спільні інтереси територіальної громади та інших територіальних громад, що перебувають у відповідному районі, області, у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

8.      Органи самоорганізації населення – представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, за згодою Ради для вирішення окремих питань місцевого значення. Такі органи діють відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення».

Стаття 9. Засади участі жителів у вирішенні питань місцевого значення (засади партисипативного управління)

1.      Засадами участі жителів у вирішенні питань місцевого значення (засадами партисипативного управління) є:

1)      участь жителів у місцевому самоврядуванні на рівних умовах (глава 1.3 «Права та обов’язки жителів у вирішенні питань місцевого значення, гарантії їх прав» розділу І «Загальні положення», розділ ІІ «Форми та порядок участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення»);

2)      відкритість і прозорість діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед жителями (розділи IV «Засади відкритості та прозорості діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, порядок їх реалізації», V «Засади відносин органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами самоорганізації населення, громадськими об’єднання, іншими суб’єктам» цього Статуту);

3)      підзвітність, підконтрольність та відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед жителям (розділи VI «Порядок інформування, звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів перед територіальною громадою», VII «Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування» цього Статуту);

4)      дотримання загальних інтересів територіальної громади, її розвиток, ефективність, результативність та раціональність рішень (розділ VІІІ «Засади розвитку територіальної громади» цього Статуту).

Стаття 10. Статут територіальної громади

1.      Статут територіальної громади (далі за текстом – Статут) є основним локальним нормативно-правовим актом, що затверджується Радою від імені та в інтересах територіальної громади на основі Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших законів України для врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування та забезпечення реалізації права жителів на участь у вирішенні питань місцевого значення.

2.      Статут є обов’язковим для виконання всіма органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади (державними органами) та/або їхніми територіальними підрозділами, іншими юридичними особами та громадськими формуваннями, які розташовані або здійснюють свою діяльність на території територіальної громади, їх посадовими особами, а також жителями, іншими фізичними особами, які постійно або тимчасово проживають чи перебувають на відповідній території.

3.      Інші акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування повинні прийматися з урахуванням положень, затверджених селищною радою, Статуту та відповідати йому.

4.      Внесення змін до Статуту здійснюється Радою. Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Статуту мають право подавати на розгляд Ради Голова, депутати Ради, виконавчий комітет Ради, а також жителі в порядку внесення місцевої ініціативи.

5.      Рішення про затвердження Статуту, Статут, його додатки, рішення про внесення змін до Статуту набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Радою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

6.      Органи та посадові особи місцевого самоврядування проводять просвітницькі заходи щодо ознайомлення жителів із цим Статутом.

7.      Контроль за виконанням цього Статуту здійснюють Рада та її виконавчі органи, Голова та жителі. При визначенні Радою функціональної спрямованості і порядку організації роботи її постійних комісій обов’язково визначається повноваження таких комісій щодо контролю відповідних розділів цього Статуту.

Стаття 11. Акти (рішення) органів місцевого самоврядування, Голови

1.      Акти (рішення) органів місцевого самоврядування, Голови прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами державної влади, громадськими об'єднаннями, жителями, суб’єктами підприємницької діяльності, іншими юридичними та фізичними особами.

2.      Акти органів місцевого самоврядування, Голови підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про доступ до публічної інформації», цього Статуту.

3.       З метою забезпечення публічності, прозорості та відкритості діяльності органів місцевого самоврядування функціонує офіційний вебсайт громади в мережі Інтернет (https://gorodnycka-gromada.gov.ua), де оприлюднюються проєкти та прийняті рішення ради, виконавчого комітету та розпорядження голови.

Глава 1.3. Права та обов’язки жителів у вирішенні питань місцевого значення, гарантії їх прав

Стаття 12. Умови реалізації жителями прав та обов’язків у вирішенні питань місцевого значення

1.      Жителі, яким виповнилося 18 років, мають всі права і обов’язки, передбачені цим Статутом.

2.      Жителі, яким виповнилося 14 років, мають право ініціювати та брати участь у таких формах участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, як місцева ініціатива, громадські слухання, публічні консультації, консультативно-дорадчий орган при органі та/або посадовій особі місцевого самоврядування та в інших формах участі, що не суперечать закону, а також мають і відповідні обов’язки, передбачені цим Статутом.

Стаття 13. Права жителів

1.      При вирішенні питань місцевого значення жителі мають право:

1)      одержувати повну і достовірну інформацію про діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування у спосіб, передбачений законодавством та цим Статутом;

2)      на особистий прийом депутатами Ради, Головою, іншими посадовими особами місцевого самоврядування;

3)      на ознайомлення з проєктами актів органів місцевого самоврядування;

4)      одержувати копії актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування у порядку, визначеному законодавством;

5)      подавати індивідуальні та колективні звернення органам і посадовим особам місцевого самоврядування, одержувати на них відповіді у встановлені законодавством строки;

6)      бути присутніми на засіданнях Ради, її постійних комісій, виконавчого комітету Ради в порядку, встановленому цим Статутом, регламентами Ради та її виконавчого комітету, положенням про постійні комісії Ради;

7)      на виступ на пленарному засіданні Ради, засіданні постійної комісії у порядку, встановленому Радою, на засіданні виконавчого комітету Ради в порядку, встановленому виконавчим комітетом;

8)      брати участь у розподілі частини видатків місцевого бюджету через механізм громадського бюджету;

9)      бути включеними у встановленому порядку до складу консультативно-дорадчих органів при органах місцевого самоврядування, Голові;

10)    брати участь у роботі контрольно-наглядових органів юридичних осіб, засновниками яких є Рада;

11)    брати участь у здійсненні контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та організацій у порядку й у формах, встановлених законодавством України;

12)    на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

13)    брати участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення;

14)    використовувати різні форми участі територіальної громади в місцевому самоврядуванні, визначених цим Статутом, а також іншими рішеннями Ради;

15)    користуватися іншими правами, передбаченими Конституцією та актами законодавства України.

Стаття 14. Обов’язки жителів

1.      Жителі зобов’язані:

1)      проявляти повагу до гідності кожної людини, вірувань, традицій, історії, національної та/або етнічної самобутності осіб та/або груп осіб, сприяти забезпеченню рівності інших прав і свобод осіб та/або груп осіб, які проживають чи на інших законних підставах перебувають у межах території територіальної громади;

2)      утримуватися від будь-яких форм дискримінації;

3)      шанобливо ставитися до традицій, звичаїв територіальної громади, її самобутності, історії та культури;

4)      сприяти сталому розвитку територіальної громади та її населених пунктів;

5)      шанобливо та ощадливо ставитися до майна, коштів, землі, природних ресурсів територіальної громади, а також об’єктів спільної власності територіальних громад Звягельського району та Житомирської області, розташованих у межах території територіальної громади;

6)      поважати символіку територіальної громади і використовувати її тільки за призначенням;

7)      реалізовувати свої права, свободи та законні інтереси з повагою до прав жителів та інших осіб, які на законних підставах проживають (перебувають) у межах території територіальної громади, до інтересів держави.

Стаття 15. Гарантії прав жителів

1.      Рада, її депутати, виконавчі органи Ради та Голова, інші посадові особи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію прав та законних інтересів жителів у межах, визначених Конституцією та законами України, та відповідно по положень цього Статуту.

2.      Жителям гарантується право на участь у вирішенні всіх питань місцевого значення, віднесених до відання територіальної громади та її органів, у порядку і формах, визначених Конституцією та актами законодавства України, цим Статутом та іншими рішеннями Ради.

3.      Захист та реалізація прав і свобод людини та громадянина, які закріплені в Конституції та законах України, визначають зміст і спрямованість діяльності органів міського самоврядування.

4.      Органи та посадові особи місцевого самоврядування у своїй діяльності зобов’язані надавати пріоритетне значення служінню інтересам територіальної громади та забезпеченню усім жителям реальної можливості реалізувати їх права.

5.      Рішення та дії органів і посадових осіб місцевого самоврядування не можуть обмежувати встановлених Конституцією та законами України прав і свобод людини та громадянина.

6.      Реалізація жителями своїх прав, свобод та законних інтересів не повинна призводити до порушення прав і свобод інших осіб, а також інтересів територіальної громади, суспільства чи держави у цілому.

РОЗДІЛ ІІ. ФОРМИ ТА ПОРЯДОК УЧАСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕННЯ

Стаття 16. Форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення

1.      Формами участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення є:

1)      з безпосереднього вирішення жителями питань місцевого значення: місцевий референдум, загальні збори (конференція) жителів; участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету (громадський бюджет);

2)      з ініціативи жителів щодо вирішення питань місцевого значення: місцеві ініціативи, колективні та індивідуальні звернення жителів до органів і посадових осіб місцевого самоврядування (письмові та усні звернення, електронні петиції, індивідуальні електронні звернення);

3)      з виявлення позиції жителів щодо питань місцевого значення: громадські слухання, консультації з громадськістю, публічні консультації, інші громадські обговорення;

4)      із залучення у діяльність органів місцевого самоврядування: консультативно-дорадчий орган при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування, надання пропозицій та зауважень до оприлюднених проєктів актів органів місцевого самоврядування;

5)      з наглядової діяльності за вирішенням питань місцевого значення: громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, контрольно-наглядові органи юридичних осіб публічного права, утворених рішенням Ради;

6)      інші форми участі, передбачені законодавством та рішеннями Ради.

2.      Можливість використання жителями, органами та посадовими особами місцевого самоврядування певної форми участі у вирішенні питань місцевого значення визначається Конституцією та законами України, цим Статутом.

Стаття 17. Місцевий референдум

1.      Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.

2.      Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території.

3.      Засади, організація і порядок проведення місцевого референдуму визначаються законом.

Стаття 18. Загальні збори (конференція) жителів

1.      Загальні збори жителів – зібрання всієї або частини територіальної громади для участі у вирішенні питань місцевого значення

Конференція жителів – зібрання делегатів жителів всієї території територіальної громади або її окремої частини, уповноважених представляти інтереси інших жителів відповідної території на підставі рішень загальних зборів, проведених у межах дрібніших частин території територіальної громади, для участі у вирішенні питань місцевого значення.

2.      Рішення загальних зборів (конференції) жителів підлягають врахуванню органами місцевого самоврядування у їхній діяльності.

3.      Загальні збори (конференція) жителів можуть проводитися на території всієї територіальної громади або в окремих її частинах (села, селища, вулиці, провулка, будинку).

4.      Порядок ініціювання, організації, проведення загальних зборів (конференції) жителів та порядок урахування результатів загальних зборів органами та посадовими особами місцевого самоврядування визначається Положенням про загальні збори (конференцію) жителів, що затверджується рішення селищної ради та/або є додатком до  Статуту.

Стаття 19. Участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету

1.      Участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету – це:

1)      можливість кожного жителя брати участь у розподілі коштів місцевого бюджету через створення проєктів для розвитку територіальної громади та/або голосування за них (громадський бюджет територіальної громади);

2)      спосіб визначення напрямів використання видаткової частини місцевого бюджету.

2.      Громадський бюджет територіальної громади (далі – громадський бюджет) – це частина бюджету розвитку місцевого бюджету, за рахунок якого здійснюється фінансування визначених безпосередньо жителями заходів, виконання робіт та надання послуг відповідно до оформлених в установленому порядку проєктів громадського бюджету, що стали переможцями конкурсного відбору.

3.      Пропозиції жителів щодо планування та розподілу коштів місцевого бюджету беруться до уваги Радою. Результати конкурсного відбору проєктів громадського бюджету обов’язково враховуються Радою при плануванні та затвердженні проєкту місцевого бюджету на відповідний рік.

4.      Форми та порядок участі жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету визначаються Радою.

Стаття 20. Місцеві ініціативи, інші форми звернень жителів

1.      Жителі мають право ініціювати розгляд Радою у порядку місцевої ініціативи будь-якого питання, віднесеного до повноважень органів місцевого самоврядування.

2.      Порядок ініціювання, організації збору підписів та внесення місцевої ініціативи на розгляд Ради визначається Положенням про місцеві ініціативи, що затверджується рішення селищної ради  або є додатком до цього Статуту.

3.      Жителі мають право подавати письмові та/або усні колективні та індивідуальні звернення, електронні петиції до органів і посадових осіб місцевого самоврядування в порядку визначеному Законом України «Про звернення громадян» щодо будь-якого питання, яке належить до компетенції Ради та її виконавчих органів.

4.      Електронна петиція – це колективне звернення жителів до Ради та її виконавчих органів, що здійснюється через офіційний вебсайт Ради https://gorodnycka-gromada.gov.ua або Платформу електронної демократії, з питань, вирішення яких віднесено до повноважень Ради, її виконавчих органів. Вимоги до кількості підписів жителів на підтримку електронної петиції до Ради та її виконавчих органів, строку збору підписів тощо визначаються Положенням про електронні петиції, що є додатком до цього Статуту або затверджуються рішенням селищної ради.

Стаття 21. Громадські слухання, консультації з громадськістю, публічні консультації, інші громадські обговорення

1.      Жителі мають право проводити громадські слухання – зустрічатися з депутатами Ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення.

2.      Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами та посадовими особами місцевого самоврядування з прийняттям відповідного рішення.

3.      Порядок ініціювання, організації, проведення громадських слухань та врахування їх результатів органами та посадовими особами місцевого самоврядування визначається Положенням про громадські слухання, що є додатком до цього Статуту або затверджується рішення сесії .

4.      Консультації з громадськістю проводяться комплексно у формі громадського обговорення (конференцій, форумів, громадських слухань, круглих столів, зборів, зустрічей, нарад з громадськістю, теле- або радіодебатів, Інтернет- та відео-конференцій, електронних консультацій, інших заходів) та вивчення громадської думки (опитувань, досліджень, аналізу повідомлень тощо).

5.      Порядок проведення консультацій з громадськістю визначається Положенням про консультації з громадськістю, що є додатком до цього Статуту або затверджуються рішення селищної ради. Положення про консультації з громадськістю застосовується також до публічних консультацій до набрання чинності Законом України «Про публічні консультації».

6.      Публічні консультації проводяться органами місцевого самоврядування відповідно до вимог Закону України «Про публічні консультації». Порядок організації проведення публічних консультацій відповідно до вимог вказаного Закону визначається Радою.

7.      Громадські обговорення проводяться щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні (генеральний план, детальний план території), проєкту комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, проєкту програми комплексного відновлення території територіальної громади, у порядку визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

8.      Законами можуть передбачатися інші види громадських обговорень.

9.      Громадські обговорення, публічні консультації можуть поєднуватися з іншими формами участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення.

Стаття 22. Консультативно-дорадчі органи при органах місцевого самоврядування та/або посадових особах місцевого самоврядування, інші форми залучення

1.      Жителі можуть входити до складу та/або брати участь у роботі консультативно-дорадчих органів (у разі їх утворення) при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування з метою підготовки пропозицій щодо вдосконалення їхньої роботи, участі в розробленні проєктів актів, вирішенні інших питань, віднесених до повноважень зазначених органів та/або посадових осіб.

2.      Завдання, склад та організація роботи консультативно-дорадчих органів при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування визначаються рішенням органу чи посадової особи, при яких вони утворені.

3.      Жителі можуть надавати пропозиції та зауваження до оприлюднених проєктів актів органів місцевого самоврядування відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про доступ до публічної інформації», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Стаття 23. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, інша наглядова діяльність

1.      Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування є формою громадського контролю, що передбачає проведення його ініціатором аналізу діяльності відповідних органів та посадових осіб, підготовку висновків та пропозицій. Засади, форми та порядок здійснення громадського оцінювання визначається розділом VІІ «Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування» цього Статуту. Та Положенням, затвердженим рішенням селищної ради.

2.      Жителі можуть брати участь в роботі контрольно-наглядових органів юридичних осіб публічного права, утворених за рішенням Ради на умовах, визначених відповідними актами законодавства України, з метою забезпечення прозорості й ефективності їх роботи, здійснення контролю за прийняттям рішень щодо діяльності цих осіб.

Стаття 24. Порядок проведення  громадських слухань (петицій, зборів тощо)

Порядок проведення  громадських слухань (петицій, зборів тощо) визначається Положеннями, що затверджуються окремими рішеннями ради:

• Положення про місцеві ініціативи у Городницькій селищній територіальній громаді
• Положення про загальні збори (конференції) жителів на території Городницькій селищній територіальній громаді
• Положення про громадські слухання на території Городницькій селищній територіальній громаді
• Положення про громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування
• Положення про публічні електронні консультації з громадськістю з питань, віднесених до компетенції органів місцевого самоврядування на території Городницькій селищній територіальній громаді
• Положення про електронні петиції на території Городницькій селищній територіальній громаді.

Офіційний вебсайт Городницької селищної ради https://gorodnycka-gromada.gov.ua

РОЗДІЛ ІІІ. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 25. Особливості організації роботи Ради

1.      Рада складається з депутатів загальною кількістю 22, обраних жителями-виборцями на місцевих виборах.

2.      Депутат Ради є представником інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

3.      Голова головує на засіданнях Ради. На Голову поширюються повноваження та гарантії депутатів Рад, якщо інше не встановлено законом.

4.      Рада з числа її депутатів обирає постійні комісії ради для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.

5.      Організація роботи Ради, її постійних комісій визначається цим Статутом, регламентом Ради, положенням про постійні комісії Ради, що затверджуються Радою.

6.      Рада може створювати тимчасові контрольні комісії Ради з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Рішення Ради про створення тимчасової контрольної комісії ради вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу ради.

7.      Депутат Ради може бути в будь-який час відкликаний жителями за наявності підстав та в порядку, визначених Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».

Стаття 26. Особливості організації роботи виконавчих органів Ради

1.      Виконавчими органами Ради є:

1)      виконавчий комітет Ради (головний виконавчий орган);

2)      відділи, управління, служби, департаменти, які утворені Радою як виконавчі органи Ради для здійснення виконавчих функцій у певній сфері, галузі публічного управління на всій території територіальної громади.

2.      Виконавчий комітет Ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені законом до відання виконавчих органів Ради, крім тих, що за рішенням Ради передані іншим виконавчим органам Ради.

3.      Виконавчий комітет Ради є колегіальним органом, до складу якого входять Голова, інші визначені законом посадові особи, інші особи за рішенням Ради. У виконавчих органах ради працюють на постійній основі посадові особи місцевого самоврядування. Виконавчі органи можуть  мати у своєму складі відділи, управління, служби, департаменти, які утворені як структурні підрозділи таких органів. Виконавчі органи можуть мати відокремлені територіальні представництва та робочі місця.

4.      Очолює виконавчий комітет Ради Голова, інші виконавчі органи їх керівники.

5.      Засади діяльності виконавчих органів Ради визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим Статутом. Організація роботи виконавчого комітету Ради визначається його регламентом. Індивідуальні особливості діяльності інших виконавчих органів Ради визначаються їх положеннями, що затверджуються Радою.

6.      Голова може бути відкликаний з посади жителями за наявності підстав та в порядку, визначених Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» з особливостями, передбаченими Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», не раніше як через рік з моменту набуття ним повноважень.

Стаття 27. Старости

1.      Старостинські округи утворюються Радою відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади).

2.      У кожному старостинському окрузі Рада затверджує старосту, який:

1)      уповноважується діяти в інтересах жителів відповідного старостинського округу у виконавчих органах Ради, засіданнях Ради, її постійних комісій з правом дорадчого голосу;

2)      сприяє жителям відповідного старостинського округу у взаємодії з органами та посадовими особами місцевого самоврядування, використанні форм участі у вирішення питань місцевого значення;

3)      бере участь в організації виконання рішень органів та посадових особами місцевого самоврядування, у здійсненні контролю за використанням об’єктів комунальної власності та за станом благоустрою;

4)      здійснює інші повноваження, визначені законами України.

3.      Порядок організації роботи старости визначається Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами України, а також Положенням про старосту, що затверджується Радою.

Стаття 28. Особливості взаємодії органів місцевого самоврядування з жителями, іншими особами при вирішенні адміністративних питань

1. Центр надання адміністративних послуг / відділ «ЦНАП» (далі – ЦНАП), утворюється Радою для забезпечення доступності та якості публічних послуг, надання жителям адміністративних та інших послуг, надання консультацій. Публічні послуги в громаді повинні надаватися відповідно до державних стандартів з урахуванням необхідності забезпечення належної матеріально-технічної бази для надання публічних послуг.

Надання жителям адміністративних послуг органами та посадовими особами місцевого самоврядування здійснюється  через ЦНАП, старостинські округи згідно Переліку послуг, який затверджується Радою.

2.      З метою забезпечення належної доступності адміністративних послуг можуть утворюватися територіальні підрозділи та віддалені (у тому числі пересувні) робочі місця адміністраторів ЦНАПу.

3.      ЦНАП діє на підставі Положення та Регламенту роботи, які затверджується Радою.

4.      Органи та посадові особи місцевого самоврядування приймають рішення або вчиняють юридично значущі дії індивідуального характеру для вирішення конкретної адміністративної справи щодо набуття, зміни, припинення чи реалізації прав та/або обов’язків окремого жителя, юридичної особи відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру».

6.      Органи та посадові особи місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» з питань, що віднесені до їх повноважень, надають жителям такі види правничих послуг:

1)      надання правової інформації;

2)      надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

3)      складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

4)      надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правничої допомоги та медіації.

Стаття 29. Електронне урядування

1.      Органи та посадові особи місцевого самоврядування впроваджують та використовують інструменти електронного урядування для забезпечення ефективності своєї діяльності, забезпечення прозорості, доступності та взаємодії з жителями.

2.      Органи та посадові особи місцевого самоврядування використовують електронні інструменти поширення інформації перелічені у статті 32 цього Статуту.

3.      Участь жителів у вирішенні питань місцевого значення, що потребує особистої присутності, може здійснюватися з використанням відеозв’язку. Органи місцевого самоврядування забезпечують можливість використання відеозв’язку для всіх заходів за участі жителів. Особливості використанням відеозв’язку для певних форм участі визначаються положеннями про такі форми, зокрема необхідність та способи ідентифікації жителя.

Стаття 30. Платформа електронної демократії

1.      Рада, виконавчі органи Ради, Голова можуть використовувати Платформу електронної демократії (E-DEM) https://e-dem.ua/ для забезпечення прозорості, участі жителів у прийнятті рішень та ефективного управління місцевими справами шляхом:

1)      проведення публічних обговорень проєктів рішень органів місцевого самоврядування;

2)      організації консультацій з жителями з важливих питань розвитку територіальної громади;

3)      проведення онлайн-опитувань з питань місцевого значення;

4)      збору звернень жителів;

5)      використання інших форм комунікації, що надається Платформою електронної демократії.

2.      Умови та особливості використання Платформи електронної демократії визначаються її адміністрацією.

3.      Використання Платформи електронної демократії для вирішення питань місцевого значення, з урахуванням умов та особливостей використання вказаної Платформи, врахування результатів її використання, визначається цим Статутом та положенням, затвердженим селищною радою .

РОЗДІЛ ІV. ЗАСАДИ ВІДКРИТОСТІ ТА ПРОЗОРОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПОРЯДОК ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ

Стаття 31. Засади відкритості та прозорості діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування

1.      Відкритість та прозорість діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування полягають у забезпеченні для жителів вільного доступу до інформації щодо діяльності таких органів та посадових осіб.

2.      Рада та виконавчий комітет Ради інформують жителів про новини діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, про заплановані події та заходи.

3.      Рада та виконавчий комітет Ради забезпечують вільний доступ до інформації щодо:

1)      переліку, повноважень, керівного складу, місцезнаходження, каналів зв’язку, розклад роботи та графік прийому, правил роботи та внутрішнього трудового розпорядку органів місцевого самоврядування, нормативно-правові засади їх діяльності;

2)      вакансій, порядку та умов проходження конкурсу на заміщення вакантних посад в органах місцевого самоврядування;

3)      порядку складання, подання запиту на інформацію;

4)      переліку та умови надання адміністративних послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення;

5)      Статуту, додаткової інформації про використання форм участі жителів у вирішенні питань місцевого значення, можливостей присутності наживо та за допомогою відеозв’язку;

6)      проєктів актів органів місцевого самоврядування;

7)      протоколів засідань Ради, її постійних комісій, в яких зазначаються результати поіменного голосування, висновки і рекомендації постійних комісій;

8)      нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньо організаційних) органів місцевого самоврядування;

9)      оголошень про день, час, плани проведення та порядок денний засідань Ради, її постійних комісій, виконавчого комітету Ради, посилань на онлайн трансляцію засідання;

10)    звітів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів Ради перед територіальною громадою;

11)    іншої інформації, визначеної Законом України «Про доступ до публічної інформації», іншими законами України.

4.      Органи місцевого самоврядування надають інформацію в електронній формі у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

5.      При наданні доступу до інформації органів та посадових осіб місцевого самоврядування намагаються забезпечити зрозумілість та доступність змісту документів, найважливіших для жителів, надання до них роз’яснень.

Стаття 32. Відкритість та прозорість засідань Ради та виконавчого комітету Ради

1.      Засідання Ради, її постійних комісій, виконавчого комітету Ради є відкритими, за винятком випадків, передбачених законодавством.

2.      Жителі мають право:

1)      бути повідомленими про дату і час проведення засідань;

2)      отримувати проєкти актів, які розглядатимуться на засіданнях;

3)      бути присутніми на засіданнях наживо з дотриманням умов належного розміщення у відповідних приміщеннях;

4)      записувати хід обговорень (аудіо-, відеофіксація);

5)      бути присутніми на засіданнях з використанням відеозв’язку;

6)      мати можливість перегляду онлайн трансляції наживо та у записі.

3.      Жителі зобов’язані дотримуватися регламенту, який встановлений для відповідних засідань, не перешкоджати в будь-який спосіб їх проведенню.

Стаття 33. Способи поширення інформації

1.      Рада, виконавчі органи Ради, Голова використовують для забезпечення відкритості та прозорості своєї діяльності:

1)      офіційні джерела: офіційний вебсайт Ради https://gorodnycka-gromada.gov.ua

2)      державні джерела: Єдиний вебпортал використання публічних коштів https://spending.gov.ua, електронну систему публічних закупівель ProZorro https://prozorro.gov.ua/uk, єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування https://public.nazk.gov.ua/, Портал відкритих даних https://data.gov.ua/;

3)      сторонні електронні сервіси: соціальні мережі, інформаційні канали та інші.

Стаття 34. Запити на інформацію

1.      Доступ жителів до інформації забезпечується також шляхом надання інформації за їх запитами на інформацію у порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації», іншими законами України. Запит на інформацію – це прохання жителя до органу місцевого самоврядування надати інформацію, що знаходиться у його володінні.

2.      Житель має право звернутися із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

3.      Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

РОЗДІЛ V. ЗАСАДИ ВІДНОСИН ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ОРГАНАМИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ, ГРОМАДСЬКИМИ ОБ’ЄДНАННЯМИ, ІНШИМИ СУБ’ЄКТАМИ

Стаття 35. Відносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства

1.      Відносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства (громадськими об’єднаннями, релігійними, благодійними організаціями, творчими спілками, професійними спілками та їх об’єднаннями, асоціаціями, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями, органами самоорганізації населення, недержавними медіа, іншими непідприємницькими товариствами та установами, легалізованими відповідно до законодавства), що зареєстровані чи на інших законних підставах діють на території територіальної громади, здійснюються шляхом:

1)      неупередженого та однакового сприяння, підтримки законної діяльності інститутів громадянського суспільства;

2)      максимального залучення інститутів громадянського суспільства до участі у вирішенні питань місцевого значення;

3)      сприяння здійснення інститутами громадянського суспільства громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування, комунальних підприємств, закладів, установ та організацій;

4)      не втручання в діяльність інститутів громадянського суспільства, крім випадків, передбачених законом;

5)      стимулювання волонтерської та благодійної діяльності.

2.      Інститути громадянського суспільства мають права і обов’язки в обсязі визначеному для жителів, крім окремих випадків визначених законодавством та цим Статутом.

Стаття 36. Відносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами та посадовими особами місцевого самоврядування інших територіальних громад

1.      Відносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами та посадовими особами місцевого самоврядування інших територіальних громад здійснюються на принципах добросусідства, партнерства та взаємної вигоди, обміну досвідом, допомоги у подоланні наслідків воєнних дій, стихійних явищ, техногенних аварій.

2.      З метою забезпечення соціально-економічного, культурного розвитку територій, підвищення якості надання послуг населенню на основі спільних інтересів та цілей, ефективного виконання органами місцевого самоврядування визначених законом повноважень органи та посадові особи місцевого самоврядування можуть відповідно до Закону України «Про співробітництво територіальних громад» організовувати на договірних засадах співробітництво з іншими територіальними громадами у формі:

1)      делегування одному із суб’єктів співробітництва іншими суб’єктами співробітництва виконання одного чи кількох завдань з передачею йому відповідних ресурсів;

2)      реалізації спільних проєктів;

3)      спільного фінансування (утримання) суб’єктами співробітництва комунальних підприємств, установ та організацій, об’єктів інфраструктури;

4)      утворення суб’єктами співробітництва спільних комунальних підприємств, установ та організацій, спільних об’єктів інфраструктури;

5)      утворення суб’єктами співробітництва спільного органу управління для спільного виконання визначених законом повноважень;

6)      входження до агломерацій, у порядку визначеному законом.

3.      Територіальна громада може об’єднуватися з іншими територіальними громадами в порядку, визначеному Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

4.      Рада з метою більш ефективного здійснення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, захисту прав та інтересів територіальної громади може об’єднуватися з іншими сільськими, селищними, міськими радами в асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об’єднання. Асоціаціям та іншим добровільним об’єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися владні повноваження органів місцевого самоврядування.

Стаття 37. Міжнародна співпраця

1.      Органи місцевого самоврядування в інтересах територіальної громади можуть брати участь у міжнародному територіальному співробітництві відповідно до Закону України «Про міжнародне територіальне співробітництво України», а також організовувати співробітництво з міжнародними організаціями у різних сферах суспільного життя.

2.      Органи місцевого самоврядування в інтересах територіальної громади можуть брати участь на правах реципієнтів та партнерів в міжнародних програмах та реалізовувати спільні проєкти, направлені на підвищення добробуту жителів.

РОЗДІЛ VІ. ПОРЯДОК ІНФОРМУВАННЯ, ЗВІТУВАННЯ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ДЕПУТАТІВ ПЕРЕД ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ

Стаття 38. Загальні засади інформування, звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів Ради перед територіальною громадою

1.      Перед територіальною громадою про свою роботу звітують:

1)      Голова;

2)      депутати Ради;

3)      старости.

2.      Звітування здійснюється з метою забезпечення відкритості та прозорості їх діяльності для територіальної громади, інформування жителів про вирішення питань місцевого значення і відбувається у порядку, визначеному законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», цим Статутом.

3.      Звітування перед територіальною громадою передбачає надання звіту та проведення відкритої зустрічі у спосіб, що дає змогу жителям поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції.

4.      Про місце, час і спосіб організації звітування перед територіальною громадою уповноважена особа місцевого самоврядування або депутат (у випадку звітування депутата Ради) повідомляє жителів не пізніше ніж за сім днів до дня звітування через офіційні джерела Ради та інші способи поширення інформації.

5.      Письмові звіти оприлюднюються на офіційному сайті Ради та розміщуються у вільному доступі у приміщенні Ради не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати відкритої зустрічі з територіальною громадою. Автор звіту має забезпечити його своєчасне подання уповноваженій особі Ради для попереднього оприлюднення.

6.      Органи та посадові особи місцевого самоврядування не менш як один -  два рази на рік інформують жителів про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення.

7.      Перед Радою звітує:

1)      Голова про діяльність виконавчих органів Ради, у тому числі про здійснення державної регуляторної політики

2)      інші особи у випадках, передбачених законодавством.

8.      Звітування перед Радою відбувається на її пленарних засіданнях в порядку, визначеному Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим Статутом та Регламентом Ради.

Стаття 39. Звітування Голови

1.      Голова звітує перед територіальною громадою на відкритій зустрічі про свою роботу один раз на рік.

2.      Звіт Голови перед територіальною громадою включає інформацію про виконання ним своїх повноважень, реалізацію його виборчої програми, плани на подальшу роботу. Звітуванню на відкритій зустрічі передує оприлюднення письмового звіту, у порядку визначеному цим Статутом.

3.      Крім звіту про свою роботу Голова інформує територіальну громаду про діяльність органів місцевого самоврядування щодо:

1)      реалізації стратегічних і програмних документів розвитку територіальної громади;

2)      виконання місцевого бюджету;

3)      плану діяльності на наступний звітний період;

4)      результатів виконання плану роботи, оголошеного під час попереднього звітування, із зазначенням вжитих заходів, а в разі невиконання (часткового виконання) попереднього плану – відповідні причини;

5)      інших питань місцевого значення.

4.      Голова звітує на пленарному засіданні Ради:

1)      про роботу виконавчих органів Ради на вимогу не менше половини депутатів Ради у визначений ними строк, але не раніше наступної чергової сесії;

2)      щорічно про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами Ради.

Стаття 40. Звітування депутатів Ради

1.      Кожен депутат Ради звітує перед територіальною громадою про свою роботу під час проведення відкритої зустрічі не менше одного разу на рік. Періодичність, порядок організації та проведення звітів депутатів встановлюється Радою.

2.      Звіт депутат Ради перед територіальною громадою включає інформацію про:

1)      діяльність у Раді та її органах, зокрема, але не виключно, – про присутність на пленарних засіданнях і засіданнях постійних та інших комісій Ради;

2)      роботу з виборцями;

3)      прийняті Радою та її органами рішення, хід їх виконання, особисту участь в обговоренні, прийнятті та організації виконання рішень Ради, її органів.

3.      Звітуванню на відкритій зустрічі передує оприлюднення письмового звіту у порядку, визначеному цим Статутом.

4.      Звіт депутата Ради може бути проведено в будь-який час на вимогу зборів виборців, органів самоорганізації населення.

5.      Депутат Ради інформує Раду та виконавчі органи Ради про результати обговорення його звіту, зауважень і пропозицій, висловлених виборцями на адресу Ради та її органів, а також про доручення, дані депутатові у зв'язку з його депутатською діяльністю.

Стаття 41. Звітування старости

1.      Староста звітує перед жителями старостинського округу про свою роботу на відкритій зустрічі не рідше одного разу на рік, протягом першого кварталу року, наступного за звітним.

2.      Староста звітує перед Радою та/або виконавчим комітетом про свою роботу не рідше одного разу на рік.

3.      Порядок звітування старости визначається Положенням про старосту, що затверджується Радою.

РОЗДІЛ VІІ. ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ  

Стаття 42. Засади громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування

1.      Здійснення громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування ґрунтується на Конституції та законах України, Європейській хартії місцевого самоврядування, Статуті та інших актах Ради.

2.      Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних спільних інтересів жителів, сприяння ефективності діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, забезпечення законності їх діяльності.

3.      Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється на основі таких принципів:

1)      відкритості та прозорості;

2)      пріоритетності прав людини та громадянина;

3)      законності;

4)      добровільності та безоплатної участі у здійсненні громадського контролю;

5)      неупередженості, об’єктивності та достовірності;

6)      сприяння досягненню балансу приватних та публічних інтересів при вирішенні питань місцевого значення;

7)      сприяння недопущенню перешкоджання здійсненню законного громадського контролю;

8)      професійності та компетентності учасників громадського контролю;

9)      взаємодії жителів, інститутів громадянського суспільства, органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Стаття 43. Форми здійснення громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування

1.      Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється шляхом:

1)      аналізу жителями публічної інформації, що оприлюднюється органами та посадовими особами місцевого самоврядування;

2)      участі жителів у відкритих зустрічах щодо звітування Голови, депутатів Ради, старост про їх роботу;

3)      участі жителів у роботі консультативно-дорадчих органів, що створюються при Раді або виконавчих органах Ради;

4)      подання жителями індивідуальних чи колективних звернень (зауважень, скарг та пропозицій), що стосуються діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

5)      громадського оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування інститутами громадянського суспільства;

6)      звернення до правоохоронних органів за наявності ознак правопорушень в діях органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

7)      оскарження у суді актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

8)      використання інших форм, передбачених законодавством.

Стаття 44. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування

1.      Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування передбачає проведення інститутами громадянського суспільства аналізу діяльності відповідних органів та посадових осіб, підготовку висновків та пропозицій.

2.      Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до статті 13-4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Положення про громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, що є додатком до цього Статуту.

РОЗДІЛ VІІІ. ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Глава 8.1. Потенціал розвитку територіальної громади

Стаття 45. Спрямування розвитку територіальної громади

1.      Розвиток територіальної громади базується на концепції сталого та збалансованого розвитку усіх сфер її соціально-економічного, політичного і культурного життя. Пріоритети розвитку територіальної громади визначаються цим Статутом.

2.      Основою розвитку територіальної громади є:

1)      потенціал жителів;

2)      потенціал бізнесу, зокрема сфери освітніх, медичних, спортивних, культурних та інших послуг;

3)      кадровий потенціал органів місцевого самоврядування, його доброчесність;

4)      матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування;

5)      потенціал інфраструктури, сфери комунальних послуг;

6)      екологічний потенціал;

7)      культурний потенціал тощо.

Стаття 46. Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування

1.      Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

2.      Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об’єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів бюджету територіальної громади, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг жителям.

3.      Органи місцевого самоврядування самостійно складають та схвалюють прогноз бюджету територіальної громади, розробляють, затверджують і виконують бюджет територіальної громади (план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду) згідно з Бюджетним кодексом України.

4.      Самостійність бюджету територіальної громади гарантується власними джерелами та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів бюджету територіальної громади відповідно до закону.

5.      Органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори (частина власних джерел). Місцеві податки і збори зараховуються до бюджету територіальної громади у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

Глава 8.2. Планування розвитку територіальної громади

Стаття 47. Засади планування розвитку територіальної громади

1.      Планування розвитку територіальної громади є інструментом управління її розвитком, який визначає бажане майбутнє територіальної громади та способи його досягнення, базується на аналізі зовнішнього оточення та внутрішнього потенціалу територіальної громади і полягає у формуванні узгоджених дій, на реалізації яких концентруються її ресурси.

2.      Планування розвитку територіальної громади здійснюється з метою:

1)      підвищення спроможності територіальної громади;

2)      раціонального використання ресурсів територіальної громади;

3)      досягнення бажаного рівня благоустрою території, стану інфраструктури та якості життя жителів територіальної громади;

4)      ідентифікації та інтеграції інтересів жителів територіальної громади, суб’єктів господарювання, інших суб’єктів, органів місцевого самоврядування територіальної громади та держави;

5)      підвищення результативності контролю за досягненням поставлених цілей розвитку.

3.      Рада затверджує такі документи з планування розвитку територіальної громади:

1)      стратегію розвитку територіальної громади;

2)      програми соціально-економічного та культурного розвитку територіальної громади та окремих населених пунктів;

3)      цільові програми з інших питань місцевого самоврядування;

4)      місцеві програми приватизації;

5)      комплексний план просторового розвитку, інші місцеві містобудівні програми та генеральні плани населених пунктів;

6)      інші документи з планування розвитку територіальної громади.

4.      При розробленні документів з планування розвитку територіальної громади обов’язково використовуються форми участі жителів, визначені законами та цим Статутом.

Стаття 48. Стратегічне планування

1.      Стратегія розвитку територіальної громади включає:

1)      аналіз поточного стану територіальної громади (економічного, соціального, екологічного);

2)      опитування зацікавлених сторін;

3)      SWOT – аналіз (аналіз сильних і слабких сторін територіальної громади, можливостей та загроз для її розвитку);

4)      визначення стратегічного бачення, стратегічних і оперативних цілей, завдань та проєктів (заходів), спрямованих на підвищення якості життя, розвиток економіки, інфраструктури, довкілля, туризму, збереження природної та культурної спадщини тощо;

5)      план заходів із чіткими показниками виконання (індикаторами) та джерелами фінансування.

2.      Процес розробки Стратегії передбачає залучення жителів, бізнесу, громадських організацій та експертів через використання різних форм участі жителів, що передбачені цим Статутом.

3.      Стратегія затверджується рішенням Ради та оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради.

Стаття 49. Планування публічних інвестицій

1.      Планування публічних інвестицій здійснюється відповідно до Закону України «Про публічні інвестиції» та спрямоване на залучення коштів для реалізації проєктів, визначених Стратегією розвитку територіальної громади.

2.      Інвестиційні проєкти, зокрема у сферах економіки, соціальної сфери, інфраструктури та екології, розробляються з урахуванням економічної доцільності, соціального впливу та екологічної безпеки.

3.      Рада створює каталог інвестиційних пропозицій, який включає земельні ділянки, об’єкти комунальної власності та проєкти для залучення інвесторів.

4.      Інформація про інвестиційні проєкти, джерела фінансування та їх реалізацію оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради для забезпечення прозорості та громадського контролю.

5.      Органи місцевого самоврядування подають заявки на грантові програми (національні, міжнародні) для фінансування інвестиційних проєктів та на платформу DREAM.

Стаття 50. Бюджетне планування

1.      Формування бюджету територіальної громади здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України та ґрунтується на пріоритетах, визначених Стратегією розвитку, та враховує потреби всіх соціальних груп, зокрема вразливих верств жителів.

2. Інформація про доходи, видатки, виконання бюджету та розподіл бюджетних коштів оприлюднюється щоквартально на офіційному вебсайті Ради у форматі відкритих даних, відповідна інформація також оприлюднюється

3.      Органи місцевого самоврядування можуть впроваджувати громадський бюджет як окремої форми участі жителів, визначеної цим Статутом.

Стаття 51. Просторове планування

1.      Просторове планування здійснюється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та спрямоване на створення умов для сталого розвитку територіальної громади, збереження природних ресурсів і забезпечення комфортного проживання.

2.      Основними документами просторового планування є комплексний план просторового розвитку, Генеральний план громади, плани зонування та детальні плани територій, які розробляються з урахуванням екологічних мереж, туристичного потенціалу та інфраструктурних потреб.

3.      Проєкти містобудівної документації проходять громадське обговорення в порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», та оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради не пізніше ніж за 30 календарних днів до затвердження.

Стаття 52. Планування сталого розвитку

1.      Планування сталого розвитку громади здійснюється з урахуванням Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй (ООН), адаптованих до місцевих умов, та передбачає збалансований розвиток економіки, соціальної сфери та екології.

2.      Органи місцевого самоврядування інтегрують принципи сталого розвитку в усі аспекти планування, зокрема через:

1)      розвиток зеленого туризму та енергоефективних технологій;

2)      збереження природних екосистем;

3)      забезпечення соціальної справедливості та рівного доступу до послуг.

3.      Органи місцевого самоврядування розробляють та затверджують документи з планування розвитку територіальної громади, які включають показники виконання та терміни реалізації.

4.      Органи місцевого самоврядування співпрацюють з міжнародними організаціями для реалізації проєктів сталого розвитку, зокрема через грантове фінансування.

Стаття 53. Планування підвищення доброчесності (запобігання корупції)

1.      План доброчесності (або антикорупційна програма) — це стратегічний документ Ради, який розробляється з метою забезпечення дієвої протидії та запобігання корупції i базується на результатах оцінювання корупційних ризиків у діяльності Ради та її виконавчих органів та з урахуванням вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Стаття 54. Моніторинг і оцінка реалізації документів з планування розвитку територіальної громади

1.      Органи місцевого самоврядування здійснюють регулярний моніторинг і оцінку виконання документів з планування розвитку територіальної громади для забезпечення їхньої ефективності та відповідності потребам територіальної громади.

2.      Моніторинг включає аналіз показників виконання, використання ресурсів, соціального та екологічного впливу, а також залучення жителів до оцінки результатів.

3.      Звіти про виконання документів з планування розвитку територіальної громади оприлюднюються на офіційному вебсайті громади щорічно та презентуються на громадських слуханнях.

4.      Для оцінки ефективності планування створюється робоча група за участю представників ради, громадських організацій, бізнесу і жителів, яка подає рекомендації щодо вдосконалення.

5.      Органи місцевого самоврядування впроваджують інноваційні технології (наприклад, геоінформаційні системи, цифрові платформи) для моніторингу розвитку та інвестиційних проєктів.

Глава 8.3. Пріоритети розвитку територіальної громади

Стаття 55. Охорона довкілля

1.      Діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування з охорони довкілля і вирішення екологічних проблем територіальної громади спрямовується на захист навколишнього природного середовища через підготовку і реалізацію цільових проєктів з метою забезпечення сприятливих екологічних умов для проживання, праці та відпочинку людей, а також формування системи контролю за станом навколишнього середовища.

2.      Рада затверджує цільові програми покращення екологічного стану території територіальної громади, включає екологічні розділи до документів з планування її розвитку, вирішує питання виділення бюджетного фінансування на охорону довкілля.

3.      Рада та виконавчий комітет розглядають на своїх засіданнях питання щодо екологічної ситуації на території територіальної громади і контролю за ходом виконання запланованих заходів із її покращання.

Стаття 56. Забезпечення рівного доступу (інклюзивності) та соціальної справедливості

1.      Розвиток територіальної громади здійснюється з урахуванням принципу рівності прав усіх жителів незалежно від віку, статі, національності, релігії чи соціального статусу.

2.      Органи місцевого самоврядування забезпечують рівний доступ врахування інтересів всіх груп жителів, включаючи вразливі групи (особи з інвалідністю, люди похилого віку, батьки з дітьми, військові та члени їх сімей, ВПО тощо).

3.      Органи місцевого самоврядування сприяють представництву всіх соціальних груп при використанні форм участі жителів у вирішення питань місцевого значення, що передбачені цим Статутом.

4.      Органи місцевого самоврядування забезпечують безбар’єрність просторового планування, враховуючи потреби осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп.

Стаття 57. Охорона дитинства, підтримка материнства та батьківства

1.      Охорона дитинства, підтримка материнства та батьківства є важливою умовою повноцінного розвитку територіальної громади.

2.      Органи місцевого самоврядування при плануванні розвитку територіальної громади та у своїй діяльності забезпечують врахування і реалізацію прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні, а також забезпечують умови для материнства та батьківства, матеріально і морально заохочують і підтримують материнство та батьківство.

Стаття 58. Пріоритети розвитку соціально-гуманітарної сфери життєдіяльності територіальної громади

1. Органами місцевого самоврядування забезпечується розвиток соціально-економічної сфери життєдіяльності територіальної громади в тому числі:

• Розвиток конкурентоспроможної місцевої економіки;
• Розвиток охорони здоров’я;
• Розвиток освіти (забезпечення доступності дошкільної, початкової та базової середньої освіти, підвезення учнів до закладів освіти і у зворотному напрямку, створення інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування, тощо)
• Розвиток культури та спорту (збереження та популяризація культурної спадщини, місцеві традиції, створення сучасних культурно-освітніх хабів, популяризація масового спорту та активного відпочину, тощо);
• Розвиток безпечного, екологічного, комфортного та безбар’єрного середовища;
• Розвиток людського потенціалу громади;
• Цифрова трансформація громади.

2. Основні пріоритети соціально-економічного розвитку територіальної громади визначаються селищною радою при складанні документів з планування розвитку територіальної громади.

Стаття 59. Розвиток економічної сфери життєдіяльності територіальної громади

1.      Розвиток економічної інфраструктури, бізнесу є економічною основою розвитку територіальної громади. Зокрема такий розвиток забезпечується створенням робочих місць, сплатою податків та зборів у бюджет територіальної громади, створенням комфортних для проживання та перебування умов тощо.

2.      Органами місцевого самоврядування забезпечується розвиток економічної сфери життєдіяльності територіальної громади шляхом:

1)      визначення у Стратегії розвитку територіальної громади напрямів щодо розвитку бізнесу, в т.ч. малого і середнього підприємництва, інновацій та економічного розвитку в цілому;

2)      розроблення та реалізації програм щодо залучення інвестицій, розвитку економіки, підтримки бізнесу, розвитку комунальної інфраструктури;

3)      розроблення та реалізації плану доброчесності (антикорупційної програми).

РОЗДІЛ IX. УЧАСТЬ МОЛОДІ В МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ

 Стаття 60. Участь молоді в місцевому самоврядуванні

1. Молодь - молоді особи віком від 14 до 35 років включно, які є громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

2. Основними завданнями органів місцевого самоврядування в реалізації права молоді на участь у місцевому самоврядуванні є:

1) створення умов для залучення молоді до громадського, політичного, соціально-економічного, культурного життя територіальної громади, популяризація ролі й важливості участі молоді в процесі ухвалення рішень;

2) підтримка молоді в реалізації її соціально-економічного потенціалу, питань професійного розвитку, працевлаштування, задоволення освітніх, медичних, культурних та інших потреб;

3) формування громадянської, національної і культурної ідентичності української молоді;

4) сприяння інституційному розвитку молодіжних і дитячих громадських об’єднань, молодіжних центрів, посилення їхньої ролі в процесі соціалізації молоді;

5) розвиток молодіжної інфраструктури;

6) розвиток громадянської освіти дітей і молоді для всіх суспільних груп, зокрема осіб з інвалідністю.

3. Органи й посадові особи місцевого самоврядування визначають форми та порядок залучення молоді до вирішення питань місцевого значення.

4. Жителі, яким виповнилося 14 років, мають право ініціювати й долучатися до форм участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, як-от місцева ініціатива, громадські слухання, публічні консультації, консультативно-дорадчий орган при органі й/або посадовій особі місцевого самоврядування, електронні петиції і в інших формах участі, що не суперечать закону.

5. Участь молоді у вирішенні питань місцевого значення забезпечується залученням і розглядом їхніх пропозиції під час прийняття актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування. Органи й посадові особи місцевого самоврядування інформують молодь про результати розгляду порушеного ними питання або наданих пропозицій та отримує роз’яснення щодо можливості їх врахування.

6. Залучення молоді до вирішення питань місцевого значення здійснюється через такі форми, як молодіжні ради, студентське й учнівське самоврядування, залучення молоді до участі в плануванні та розподілі коштів бюджету територіальної громади, молодіжні центри й простори, шкільний громадський бюджет, проведення консультацій, залучення до реалізації проєктів, спрямованих на розвиток територіальної громади, тощо.

 Стаття 61. Механізми участі молоді в місцевому самоврядуванні

1. Участь молоді в місцевому самоврядуванні забезпечується розглядом позиції молоді під час прийняття актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування, а також залученням молоді до реалізації ухвалених рішень.

2. Механізми й інструменти участі молоді в місцевому самоврядуванні:

1) інформування про рішення та дії органів і посадових осіб місцевого самоврядування, що стосуються молоді, шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті Ради, через медіа, соціальні мережі й за допомогою інших доступних засобів і методів комунікації;

2) проведення консультацій, зокрема електронних, іншими заінтересованими сторонами, проведення опитувань молоді тощо;

3) налагодження діалогу з молоддю за допомогою підтримки молодіжних ініціатив, утворення молодіжних рад, призначення радників з питань молоді, проведення громадських слухань, публічних обговорень, створення робочих груп із залученням суб’єктів молодіжної роботи під час розгляду питань, що їх стосуються, і молодіжної політики;

4) забезпечення представництва молоді в складі консультативно-дорадчих органів, що утворюються при органах і посадових особах місцевого самоврядування з питань, що їх стосуються, і молодіжної політики.

3. Селищний голова й керівники виконавчих органів Ради можуть призначати радника з питань молоді на громадських чи інших засадах.

  Стаття 62. Молодіжна рада

1. Молодіжна рада — це молодіжний консультативно-дорадчий орган, що може утворюватися при органах і посадових особах місцевого самоврядування задля залучення молоді до вирішення питань місцевого значення.

2. Орган, при якому утворюється молодіжна рада, затверджує положення про молодіжну раду і здійснює організаційно-методичне забезпечення її діяльності.

3. Молодіжна рада:

1) сприяє реалізації права молоді на участь у життєдіяльності територіальної громади;

2) надає органам і посадовим особам місцевого самоврядування пропозиції щодо організації консультацій з молоддю;

3) надає пропозиції, висновки, рекомендації щодо питань, що стосуються молоді, і вправі ініціювати розгляд питань Радою, її виконавчими органами та селищним головою;

4) розробляє спільно з молодіжними, дитячими громадськими об’єднаннями й іншими суб’єктами, що здійснюють молодіжну роботу, пропозиції щодо пріоритетів розвитку у сфері молодіжної політики;

5) здійснює моніторинг і оцінку ефективності розвитку у сфері молодіжної політики;

6) бере участь у розробленні проєктів нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток у сфері молодіжної політики;

7) вивчає стан виконання законів України, інших нормативно-правових актів, що стосуються молоді;

8) виконує інші завдання, визначені положенням про молодіжну раду.

4. Молодіжна рада діє на засадах добровільності, відкритості, прозорості.

 Стаття 63. Роль Ради, її виконавчих органів і селищного  голови у сфері молодіжної політики

1. Рада, її виконавчі органи й селищний голова в межах своїх повноважень:

1) розробляють і реалізують місцеву цільову програму щодо підтримки й розвитку молоді та молодіжної політики з урахуванням положень Національної молодіжної стратегії, місцевих потреб і запитів молоді, оцінюють ефективність їх реалізації;

2) передбачають у профільній програмі щодо підтримки і розвитку молоді й молодіжної політики підготовку та підвищення кваліфікації молодіжних працівників;

3) забезпечують формування, оптимізацію і розвиток молодіжної інфраструктури;

4) сприяють створенню і діяльності молодіжних центрів, забезпечують діяльність молодіжних центрів комунальної форми власності, інших установ, що забезпечують соціальний захист, самореалізацію та розвиток потенціалу молоді;

5) надають усебічну підтримку установам та організаціям, що опікуються підготовкою і підвищенням кваліфікації молодіжних працівників, членів молодіжних та дитячих громадських об’єднань;

6) сприяють діяльності молодіжних і дитячих громадських об’єднань, інших суб’єктів молодіжної роботи;

7) сприяють створенню молодіжних рад, інших консультативно-дорадчих і робочих органів для забезпечення участі молоді в розвитку молодіжної політики, розв’язують інші питання, що стосуються молоді;

8) розробляють місцеві фінансово-кредитні механізми забезпечення економічної доступності житла для молодих сімей і молодих осіб;

9) можуть надавати гранти (фізичним особам, фізичним особам - підприємцям, юридичним особам, що здійснюють молодіжну роботу), ініціювати встановлення премій, стипендій, інших заохочувальних відзнак для відзначення, підтримки, самореалізації молоді та розвитку її потенціалу;

10) здійснюють інші повноваження, визначені законом.

 Стаття 64. Молодіжні центри і простори

1. На території територіальної громади створюються молодіжні центри й простори. Вони утворюються і діють з метою забезпечення рівного доступу молоді, зокрема з маломобільних груп населення, до послуг, що надаються молодіжними центрами, а також задля раціонального й ефективного використання ресурсів, впорядкування і розвитку мережі місцевих молодіжних центрів та просторів, загальної координації їхньої діяльності, розвитку й підтримки молодіжних ініціатив.

2. Молодіжні центри комунальної форми власності можуть утворюватися і діяти на базі закладів освіти, культури, спортивного профілю, охорони здоров’я, соціального захисту тощо.

3. Молодіжна робота здійснюється з урахуванням специфіки роботи закладу й може включати надання послуг з неформальної освіти, культурного розвитку, донесення до дітей і молоді інформації про необхідність збереження здоров’я, популяризації здорового способу життя, проведення активного та змістовного дозвілля, розвитку вуличних культур.

4. Молодіжні центри сприяють соціальному й індивідуальному розвитку дітей і молоді на засадах залучення до ухвалення рішень та інтеграції в життя територіальної громади, забезпечують розвиток громадянської та неформальної освіти, запроваджують інші форми змістовного дозвілля дітей і молоді, здійснюють методичне та інформаційне забезпечення діяльності молодіжних та дитячих громадських об’єднань й інших суб’єктів молодіжної роботи.

5. Порядок функціонування молодіжного простору визначається власником (балансоутримувачем, розпорядником) будівель, споруд, інших приміщень чи земельних ділянок, на базі яких організовано молодіжний простір, і відповідно до прийнятих стандартів роботи молодіжних просторів.

  Стаття 65. Підтримка обдарованої молоді

1. Обдарованій молоді Рада та її виконавчі органи надає всебічну підтримку з метою реалізації соціально значущих проєктів у соціальній і гуманітарній сферах у порядку, визначеному законодавством. А також сприяє проведенню регіональних та місцевих конкурсів, виставок, фестивалів, концертів, наукових конференцій тощо, щоб виявити, підтримати й поширити творчі досягнення молоді.

2. Рада та її виконавчі органи можуть встановлювати для молоді спеціальні гранти, стипендії, стажування в органах місцевого самоврядування тощо.

Проект Статуту 2026 розпорядження селищного голови

09 Вересня, 2026 р., 12:30

 

Читати повністю