Офіційний сайт Городницької селищної ради

Житомирська область, Звягельський район

Делегація з Городниці взяла участь у відкритті музею Потоцьких на Хмельниччині

Дата: 10.10.2018 16:24
Кількість переглядів: 1283

Фото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без опису

Фото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без описуФото без опису

Делегація з Городниці взяла участь у відкритті музею Потоцьких на Хмельниччині
Музей Потоцьких відкрили 28 вересня в літній резиденції графів Потоцьких в Антонінах, що на Хмельниччині. В урочистостях взяли участь багато гостей з Польщі, історики, науковці, студентська та учнівська молодь, орани місцевого самоврядування, нащадок графського роду — Ян Роман Потоцький, генеральний консул Республіки Польща у м. Вінниця — Дамян Цярцінський та делегація з Городниці — очільник громади Іван Онищук та головний лісничий ДП «Городницьке лісове господарство» — Леонтій Валєнкевич. 
З ім’ям родини Потоцьких пов’язана частина історії Новоград-Волинщини. Адже в піщівських лісах граф Юзеф Миколай Потоцький заснував звіринець «Пілявін», де приймав вельможих гостей на полювання. А його прадід Юзеф Чарторійський заклав у ХVІІІ столітті славнозвісну модринову алею, що нині є окрасою і гордістю городницький лісівників, бо знаходиться на території даного лісгоспу.
Дослідниця життя Потоцьких — Тереса Багінська-Журавська, мистецтвознавець музею-замку в м. Ланцут (Польща), — яка визвалася допомогти місцевому керівництву у відкритті музею в Антонінах, — в наукових цілях трохи раніше побувала і на Новоград-Волинщині та відвідала місця, що тепер лише нагадують про великий рід Потоцьких. 
Свою дворічну наукову працю пані Тереса згуртувала в книгу з однойменною назвою «Антоніни» і презентувала під час відкриття музею. 
ЦИТАТА МОВОЮ ОРИГІНАЛУ: «Результатом природознавчого зацікавлення у дусі наукового експеремента став заснований Юзефом Миколаєм в піщівських лісах звіринець «Пілявін», розташований 120 км на північ від Антонін. Для мисливських цілей, розводили у ньому породи тварин, які неможливо зустріти в натуральних умовах європейського клімату і досліджували їхні акліматизаційні можливості. «Пілявін», обсягом 6000 гектарів лісу, був огороджений, вели до нього дві брами… В даний час на території піщівського лісництва утворено флористичний резерват «Пилява», територія якого частково збігається зі звіринцем.
Могутні піщівські ліси були відмінно загосподаровані і достосовані до полювань. Окрім забудови на потреби лісової служби, лісничих та єгерів, знаходились там зручно влаштовані будинки для гостей, які приїжджали на полювання — мисливський палацик і офіцина, уже давно не існуючі. Не зберіглася також огорожа «Пілявіна» з брамами. Але до тепер залишились деякі пам’ятки. Одним з них є пам’ятник зубру, зложений з каменів, які вінчав рогатий череп (череп зник після революції). Пам’ятник спустошили після Другої світової війни шукачі уявних скарбів. В жовтні 2006 року єгерська служба піщівського лісництва провела реставрацію пам’ятника, разом зі знайденим оригінальним написом на камені (що в перекладі на українську звучить так — "Перший зубр в Пілявині, бик могутній, який походить з Біловежської пущі, убитий в цьому місті рукою містера Вольтера Вінанса відомого американського спортсмена дня 13/26 вересня 1903 р". — від авт.)
Іншою пам’яткою з часів Потоцьких є фігура Божої Матері, яка після 1920 року залишилася в межах більшовицької Росії. До тепер стоїть від неї цоколь, сформований з каміння. Роман Потоцький, син Юзефа Миколая, в 30-х роках ХХ ст. за хабар для радянських прикордонників перевіз фігуру волами на польську сторону кордону до залишків своїх лісів колишнього піщівського комплексу. Фігура матері Божої поставлена ним на новому кам’яному цоколі стоїть там дотепер. Природною пам’яткою є модрина, посаджена князем Юзефом Клєменсом Чарторійським. Його правнук, Юзеф Миколай Потоцький поставив пам’ятник з написом — «В століття смерті мого прадіда Юзефа Клєменса Чарторійського Стольника Великого Князівства Литовського, зразкового господаря і засновника модринової культури у ХVІІІ ст., в честь його пам’яті вдячний правнук Юзеф Потоцький». Ліс і пам’ятник знаходяться на відстані більше за десяток кілометрів від колишнього звіринця», — йдеться у книзі. 
Варто наголосити, що цього року за ініціативи та силами новоградських лісівників за зразком копії оригінального фотознімка, який їм надала пані Тереса, було відновлено та встановлено на історичному місці пам’ятник зубру. Макет голови звіра максимально наблизили до зразку, а на змурованій підмостці встановлено пам’ятну гранітну дошку, на якій двома мовами, українською і мовою оригіналу, відновлено і графський напис.
Не пустує відтепер і цоколь від статуї Матері Божої. За її копією лісівники замовили схожу фігуру та теж встановили — на первоначальному місці її знаходження. 
Що ж, повернемося до музею в Антонінах. Як відомо, відкриття музею — річ не з дешевих. Тож облаштовувати його взялися нащадки графа, які ніколи не жили в Україні. На відкриття приїхав праправнук останнього з графів Потоцьких, що жив в Антонінах — Ян Роман Потоцький з Франції. Клопотанням його та його батька Марека сюди перевезли родинну колекцію світлин.
- Це всі ті пам’ятки, які збирав мій батько. Дуже добре, що є тут генеологічне дерево нашого роду, бо рід Потоцький знаний в Україні, — говорить під час інтерв’ю нащадок графа — Ян Потоцький. 
Ідея створити музей прийшла селищному голові Наталії Кондратюк, бо не можливо розділити історію діяльності Потоцьких та історію селища, пояснює очільниця громади. Саме в той час Антоніни перетворилися на промислове містечко з розвиненою інфраструктурою: 8 цукрових заводів, деревопереробна та одеколонна фабрики, цегельний завод, кінна ферма, скакуни якої на європейських перегонах займали призові місця, найкраща в Європі бібліотека, безкоштовна чотирьохрічна школа і лікарня. 
- Ми хочемо відродити і розвинути своє селище, щоб велич цих будинків збудованих у стилі пізнього бароко з елементами готики, які чекають свого розквіту, таки дочекалися його. Я думаю, що він прийде, бо ми вже маємо досвід участі у різних грантах, проектах та конкурсах. І завдяки цьому ми відродимо історичну пам’ять Антонін», — наголосила Наталія Кондратюк.

Альона ДЕНИСЮК
Фото автора


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь