Інформація про директора Городницького БК
А мова сьогодні буде про сільську жінку. Відомо, що більше чверті всього населення планети становлять сільські жінки. В українських селах мешкає приблизно 8 мільйонів жінок, дослідження показали, що в умовах сучасної України розмір сукупного навантаження жінки-селянки (тобто затрати її праці в суспільстві, підсобному й домашньому господарстві) щодня перевищує сукупне навантаження чоловіка на 20 відсотків. Той неоціненний внесок, який вони повсякденно роблять заслуговує на повагу та підтримку.
Щоб привернути увагу суспільства до праці жінок у сільській місцевості ми поведемо мову про жінок, яких багато в нашому селищі. Їх робота з першого погляду проста,але разом з тим і нелегка, тому що вони виконують її старанно,по совісті,деякі і навіть не одне десятиліття.
В різні періоди існування людства, роль жінки в суспільстві не була однаковою.На долю жінки випадає значно більше перевантажень, ніж на долю чоловіка. Сільська жінка – це берегиня національних традицій. Можливо, саме тому, природа створила жінку значно витривалішою. Цим зумовлено, що і генетичний код жінки довший, хоча серед чоловіків теж немало довгожителів. Жінка терпляче зносить і емоційні перевантаження, і фізичні, вона розумна, енергійна, сильна і мудра. Мабуть саме тому село називають колискою української нації.
Часто сільська жінка не просто мати, берегиня, а й лідер громади, староста сільської ради чи директор школи, але є й такі, що здатні згуртувати громадськість селища та повести за собою реалізовувати хороші плани. Серед таких сільських жінок в нашому селі є активна,вихована,разом з тим скромна і привітна жінка Лідія Іванівна Жуковська,яка працює директором Городницького БК.
Народилася Лідія Іванівна 1 січня 1958 року в с.Сусли Новоград-Волинського р-ну Житомирської обл.
Після закінчення школи вступила в Житомирське культурно-освітнє училище. З 1979 року працювала художнім керівником в Будинку культури поселення Таурово Прибайкальського району.
В 1982 році переїхала до смт.Городниця у зв’язку з переїздом чоловіка по працевлаштуванню. У тому ж році почала працювати в БК Городницького фарфорового заводу.З 1990 року по 2004 рік - на посаді директора Будинку культури. З 2004 року по сьогодні працює на посаді директора БК Городницької селищної ради. Лідія Іванівна щасливо одружена вже 40 років.Чоловік всіляко підтримує та завжди страється бути поряд в скрутну хвилину. Двоє дорослих синів теж не забувають свою матір, хоч і живуть в інших містах,але систематично відвідують батьків.
Жодна дискотека в нашому селищі не проходить без Ліди Іванівни,тому спілкуюючись повсякденно з молоддю вона душею не старіє,завжди сповнена позитивом. ЇЇ надзвичайна енергія і порядність проявилися в роботі. Коли спілкуєшся з нею,бачиш її усміхнене обличчя,то навіть у похмурі дні покращується погода.Саме вона якимось чарівним чином може владнати любий конфлікт на роботі.Лідія Іванівна організовує більшість заходів ,які проводяться в громаді зі «своїм» славнозвісним хором. Загалом її ентузіазму можна позаздрити ,саме завдяки їй в селищі зберігається хор і поповнюється новими учасниками.Лідія Іванівна постійно збирає на репетиції, організовує і зацікавлює все нових і нових учасників хору.На її тендітних плечах тримається увесь Будинок культури. Саме вона вперше провела в селищі Городниця свято Івана Купала,яке згодом перетворилося в масштабне святкування обласного значення і отримало назву «Маківка літа».
Лідія Іванівна - це та роботяща бджілка ,яка піклується про увесь Будинок культури,його працівників,завжди пунктуальна і відповідальна у своїй роботі.Це людина з якої дійсно варто брати приклад молодому поколінню.
Нажаль, жінкам часто доводиться присвячувати себе важкій роботі та великій родині, забуваючи про все інше. Через це згасає їхня краса, залишаються нерозкритими таланти. Тож нехай кожна з них знайде свій шлях до щастя.
